Головна » Статті » Практика розвивального навчання

Сила єдності. Урок соціальної рефлексії
Сила єдності
Урок соціальної рефлексії

   Наталя Жадік, учителька початкових класів приватної спеціалізованої школи „Гармонія”, м. Одеса.

 
  Урок соціальної рефлексії – особлива форма роботи, народжена практикою розвивального навчання (система Д.Б.Ельконіна –В.В.Давидова). З першого класу діти вчаться взаємодіяти: ініціювати навчальне обговорення власними запитаннями, висувати гіпотези,  аргументувати їх та висловлювати своє ставлення до думок інших, відстоювати власну позицію і досягати згоди. Потребою навчитися розв’язувати проблеми, що виникають під час взаємодії, і викликані перші уроки соціальної рефлексії.
  На таких уроках діти запевняються у тому, що діалог дає можливість розв’язувати не лише навчальні задачі. Поступово коло інтересу учнів розширюється, дитячі запитання щодо життєвих ситуацій, проблем навколишнього світу також стають предметом обговорення на окремому уроці або й низці уроків соціальної рефлексії.
    Діалог, на одну з таких тем організувала, провела й записала Наталя Жадік.


   Мета: створити проблемні ситуації для навчання учнів пошуку виходу з них; розвивати у школярів  уміння висловлювати власні судження, спілкуватися з однолітками.

   ХІД УРОКУ

  I. Творче завдання

  Обговорення змісту висловлення
  «Щирою дружбою  можуть бути пов’язані тільки ті люди, які вміють прощати один одному дрібні недоліки.» (Ж. Лабрюйєр)
 Висновок: Ми сильні, коли ми не самотні, коли поруч із нами наша родина, наші друзі.

    Групова робота
  Клас об′єднується у групи, кожній з яких дається завдання. Дітям пропонується ситуація. Протягом 1-2 хвилин діти мають згадати назви  різних предметів або дій, які необхідні в даній ситуації.
 
  1 група - людина посковзнулася й  зламала ногу:
  Амін: Друг може відвести до лікаря...
  - ... або викликати швидку допомогу...
  -  Друг може перебинтувати рану.

  2 група - у будинку пожежа:
  Аня: А в нашої групи була ситуація – пожежа. Щоб допомогти, потрібно подзвонити пожежним або другові
  Ігор Д.: Взяти вогнегасник, щоб згасити вогонь.
  Денис:    Потрібні вода, цебро, шланг, щоб лити на вогонь.
  Настя : Потрібно покликати сусідів: „Рятуйте!”
  Олег: Утекти від пожежі. Можна вийти літаком, вертольотом або машиною.
  Уч.: А якщо там залишилися люди, яким потрібна допомога?
  Олег: Заберемо людей із собою. Всіх людей  евакуюємо.
  Аня: (запитує Олега) А якщо не вистачить місця?
  Денис: Покличемо  евакуацію зі служби порятунку.

  3 група - у хлопчика погана пам’ять і він погано вчиться:
  Паша: Можна зробити альбом для пам’яті, щоб він нічого не забував. Якщо він погано вчиться йому потрібно розвивати свої думки.
  Стас: Відвести його до лікаря, щоб він виправив йому пам’ять.
  Артур: Йому можна піти в школу й повчитися.
  Аліса: Потрібно добре вчитися в школі.
  Костя: Якщо в нього є записна книжка, йому треба все записувати.
  Настя: А мені здається, йому треба просто постаратися.

  4  група - людина тоне:
  Уч.: Чим можна допомогти в цій ситуації?
  Гера: Кинути рятувальне коло.
  Марина: Потрібен корабель.
  Олег: … або літак.
  Уч.: А чим допоможе літак?
  Гера: Він літає й дивиться, якщо він  бачить, що хтось тоне, він може  скинути сходи й людина підніметься.
  Славик: І ще ці рятувальники. Вони дивляться  в бінокль, де тоне людина. Ця служба рятувальників може допомогти.
   Марина: Може допомогти надувний човен.
   Олег: А ще підводний човен!
  Уч.: (звертаючись до класу) Як ви вважаєте, може допомогти підводний човен?
  Славко: Не може. Якщо він відкриється, туди набереться вода.
  Настя : Можна зробити так, щоб показувати сигнал SOS - допоможіть, і з берега побачать.
  Уч.: У кожному разі, людині повинні допомогти рятувальники або ті, хто може надавати допомогу на воді.

  - Ви дружно працювали й придумали багато способів для того, щоб вийти зі складної ситуації. Ви показали, що ви дійсно дружна команда, і що в складній ситуації ви не розгубитеся й постараєтеся  швидко надати людині допомогу.
   - А як ви думаєте, можливо, дружба потрібна не завжди? Може  іноді можна обійтися й без дружби?
  Діти дають різні відповіді: «Потрібна завжди», Не завжди потрібна дружба».
  Паша: Не завжди можна  дружно обійтися, не завжди виходить!
 
  II. Бесіда
  Уч.: Чи знаєте ви людей, які живуть із усіма мирно й ніколи не сваряться?
  Аня: Не буває, щоб люди ніколи не сварилися.
  Денис: Я думаю, є святий Микола, що ніколи не свариться.
  Стас: Я вважаю, що немає такої родини й ніколи не буде, тому що в будь-якій родині відбуваються сварки.

  Уч.: Які якості необхідно для цього мати?
  Сашко К.: Я вважаю, що повинна бути дуже гарна душа.
  Сашко Г.: Потрібно ніжне, добре серце й чуйність.
   Паша: Він сам не повинен нікого  кривдити!

  III. Читання казки та  її обговорення
Про сварку птахів
    Один птахолов розстелив у лісі сітку, і в неї попалися різні птахи: ворони, шпаки, голуби. І стали вони говорити один одному:
    - Спокусила нас принада. Давайте всі враз змахнемо крилами й злетимо. Може нам і вдасться підняти сітку...
    І правда, удалося, -  змахнули, підняли сітку й полетіли.
     Побачив птахолов: сітка із птахами летить і побіг навздогін. Нагорі птахи в сітці по повітрю летять, а внизу птахолов по землі навздогін біжить. Біжить і думає: «Але ж у сітку різні птахи попалися! Дивишся й пересваряться!  А пересваряться, швидко летіти не зможуть - сітка  їх до землі потягне!»
    Так воно й вийшло. Спочатку птахи тягли сітку дружно, але потім засперечалися. Ворони закаркали:
     -Ніхто так не старається, як ми, ворони! А якби ми лінувалися, подібно вам, іншим птахам, сітка давно вже впала б на землю разом з усіма вами. Вислухали їх голуби й розсердилися:
    -Буде вам, ворони! -  сказали вони. - Перестаньте хвалитися! Ми більше всіх стараємося.
    Отут у суперечку вступили й інші птахи, і почалася в них лайка. Засперечалися птахи, перестали намагатися - ледве крилами махають - от сітка й почала опускатися на землю. Птахолов підбіг, схопив мотузку від сітки й притяг до себе її, разом із птахами. Відніс їх і всіх у клітки пересадив.


   Обговорення казки
   •  Чому впали птахи?
  Ігор Д.: Тому що вони розсварилися. Потрібно було не сваритися, тому, що всі були важливі. Якби когось не було, вони б упали.
  Ігор П.: Не треба було сваритися. Потрібно було вороні допомогти голубові, і вони б не впали.

   •  А як ви думаєте, чи був у птахів шанс вижити?
  Денис: Потрібно було помиритися, якби вони всі дружили, вони би полетіли.
  Аліса: Вони впали тільки тому, що не треба було сваритися.
  Стас:     Я  вважаю, що якщо одна  людина дражнить іншу, то  вона повинна сказати: «Давай не будемо сваритися».
  Паша: Стасик, якщо сказати «Давай не будемо сваритися», вони ж і так не сваряться, просто інша обзивається, але вони ж не сваряться.   Можна просто не звертати уваги.
  Аліса: А я вважаю, щоб не сваритися,  потрібно не бути жадібним і бути спокійним.
  Настя: А я вважаю, що повинна бути така якість – доброта.
  Аня: Якщо людина, буде сваритися, то їі просто помстяться, і з нею теж коли-небудь буде погано.
  
  •  Що необхідно зрозуміти, яким бути,  щоб не сваритися?
  Аня: Добрим, і щоб у нього не було холодного серця.
  
  •  Як ви думаєте, чому люди сваряться?
  Костя: Не буває, щоб люди не сварилися, тому що в кожної людини свій вибір.
  Настя: Тому що в деяких людей немає доброти або чуйного серця або доброго…
  Слава: Тому що вони сперечаються, хто найважливіший.
  Амін:    Люди сваряться тому, що потім вони миряться.
  Паша: Тому що жодна людина не може у всім житті не зробити ніякої капості.
  
  •    Розкажіть, до чого може привести  сварка: у родині, на роботі, в автобусі, у класі?
  Аліса: Якщо посваряться, можна втратити друга на день або взагалі на тиждень і просто на змінах бути самотнім.
  Гера: Якщо люди сваряться, вони не ведуть тебе вперед, вони ведуть тебе усе далі й далі в тьму.
  Ігор П.: Сварки приводять до бійки
  Денис: Іноді навіть можна вмерти або травму одержати.
  Уч.: Ми з’ясували, що сварка завжди приводить до поганих наслідків.

  - А як ви думаєте, що важливіше в спілкуванні людей: самому висловитися або вислухати співрозмовника.
   Олег: Я думаю, слухати, тому що якщо ти увесь час будеш перебивати, то тебе  потім не полюблять.
  Ігор Д.: Все важливо. Адже спочатку потрібно послухати, а потім висловити свою думку.
  Сашко К.: Я думаю, важливіше висловитися, щоб тебе послухали, а потім самому  вислухати чужу думку про себе. Але деякі слова, свої секрети, говорити не можна.
  Уч.: Навіть другові?
  Сашко К.: Так!
  Олег: Можна говорити другові, якщо він нікому не розповість.
  Сашко К.: Ні! Це ж наші секрети, нашої родини.
  Уч.: Як ви вважаєте,  чи можна довірити свої секрети другові?
  Стас:     Секрет я б не розповів, адже друг може не стримати слово й кому-небудь розповісти мій секрет.
   Уч.: Чи можна назвати справжнім другом того, хто не може зберегти ваш секрет?
   Діти: Ні!
   Уч.: Це може бути знайомий, приятель. А такій людині ви, напевно, не розповісте свої секрети. А от найближчому другові, найголовніший секрет, за умови, що він нікому не розповість - довірите?
   Діти:Так.
   Уч: Тоді повернімося до нашого питання про вміння спілкуватися. Зараз ми пограємо в гру, після закінчення якої мені б хотілося почути відповідь на запитання: «Що ж важливіше: висловитися або вислухати?»

   IV. Гра «Швидко  в зграю збирайся!»
  Учитель роздає дітям картки з назвами чотирьох птахів: ворона, зозуля, горобець, качка. Діти не показують один одному карток. Потім діти розбігаються класом, весело пурхають, і зображують лементами своїх птахів. При цьому вони повинні уважно спостерігати один за одним. За сигналом ведучого діти замовкають і збираються у свої зграї. Перемагає зграя, що збереться вся й швидше.

  У результаті гри змогли зібратися в «зграї» тільки три групи. В однієї не вийшло: діти або приєдналися помилково до інших «зграйок», або залишилися на самоті.

   Бесіда після гри
  Уч.:Що було найважливішим: зображувати голоси птахів або слухати?
  Діти: Слухати.
  Уч.: Усі зуміли почути?
  Діти: Ні.
  Уч.: Виявляється, почути іншого буває нелегко! Це набагато важче, ніж висловитися! Але ж, щоб зрозуміти людину й не сваритися з нею - треба її вислухати.

   V. Створення малюнка «Птах миру»
  Учитель заздалегідь підготував з кольорового паперу велику фігурку голуба та маленькі паперові фігурки для кожного учня.
 
  Уч.: Що б ви порадили людині, що хоче навчитися жити з усіма у злагоді й ніколи ні з ким не сваритися?

  На маленьких  шаблонах голубів (маленьких копіях основної фігури) діти пишуть свої думки про те, як жити у злагоді і єдності.

  Уч.: Тепер я хочу запропонувати вам  приклеїти своїх голубів  на нашого великого птаха й сказати те, про що ви написали. Ваші поради залишаться з нами, і, при  необхідності, ми зможемо до них звертатися. Наші голуби неодмінно допоможуть нам і іншим людям зберегти у своїх серцях мир і дружбу, тому що голуб - це символ миру.
  Отже, що ви бажаєте або радите людям, які хочуть не сваритися ні з ким?

  Діти виходять до дошки читають свою відповідь і прикріплюють своїх «голубів» на великого птаха.

  Паша: Бути завжди у всьому гарними.
  Денис: Я хочу, щоб усі дружили.
  Сашко К.: Я бажаю, щоб серце було добре й ласкаве…
  Стас: Я думаю, щоб не свариться – треба миритися.
  Артур: Я хотів би, щоб усі люди були добрі.
  Аліса: Я думаю, щоб дружити, треба жити в злагоді й спокої.
  Гера: Щоб досягти вищої поваги, потрібна дружба й любов
  Славко: Треба щоб люди мали зв'язок між собою
  Аня: Щоб серце було тепле й добре, щоб всі люди були гарні й працьовиті.
  Олег: Щоб ніколи не сваритися, потрібна дружба, тепле серце й бажання вислухати друга.
  Настя: Я бажаю, щоб в усіх було добре чуйне серце, і щоб люди намагалися не сваритися.
  Марина: Я хочу, щоб мир був добрим і дружним.
  Костя: Щоб жити в злагоді й спокої, потрібно зрозуміти один одного.
  Уч.: Спасибі вам, діти. Але, поспішаючи до нас, голуби зустрічали на своєму шляху багато мудрих людей, які навчилися жити у світі з іншими. На своїх крилах вони принесли нам їхні поради. Чи хочете ви почути ці поради?
 
  Учитель показує написи на плакатах, а діти читають поради:
  •  Не кривдь
  •  Не ображайся
  •  Дій, замість того, щоб ображатися
  •  Не вимагай для себе нічого образою
  •  Не жалій занадто самого себе
  •  Ти не «поганий», а інший


  Уч.:  Як ви  думаєте,  чи варто прислухатися до порад, які принесли голубки?
  Діти: Давайте спробуємо жити за їхніми порадами.

   VI. Завдання додому
  Запишіть цитату: «Сніжинки чи ледве не найтендітніші створіння природи, але погляньте тільки, які міцні вони стають, коли з'єднуються разом!»
  Напишіть історію про те, як разом друзі впоралися з якоюсь справою, з якою не могли впоратися поодинці.

   VII. Підсумок уроку
  Уч.: Що ви хочете сказати сьогоднішній класній годині?
  Діти: Спасибі!
  Уч.: За що спасибі?
  Костя: Вона навчила нас, як не сваритися й не ображатися.
  Уч.: Як мати гарного друга?
  Паша: Треба самому бути гарним другом!
Категорія: Практика розвивального навчання | Додав: ОленКа (27.11.2010)
Переглядів: 688 | Теги: урок, рефлексія | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]