Сила єдності. Урок соціальної рефлексії
Сила єдності Урок соціальної рефлексії Наталя Жадік, учителька початкових класів приватної спеціалізованої школи „Гармонія”, м. Одеса.Урок соціальної рефлексії – особлива форма роботи, народжена практикою розвивального навчання (система Д.Б.Ельконіна –В.В.Давидова). З першого класу діти вчаться взаємодіяти: ініціювати навчальне обговорення власними запитаннями, висувати гіпотези, аргументувати їх та висловлювати своє ставлення до думок інших, відстоювати власну позицію і досягати згоди. Потребою навчитися розв’язувати проблеми, що виникають під час взаємодії, і викликані перші уроки соціальної рефлексії. На таких уроках діти запевняються у тому, що діалог дає можливість розв’язувати не лише навчальні задачі. Поступово коло інтересу учнів розширюється, дитячі запитання щодо життєвих ситуацій, проблем навколишнього світу також стають предметом обговорення на окремому уроці або й низці уроків соціальної рефлексії. Діалог, на одну з таких тем організувала, провела й записала Наталя Жадік. Мета: створити проблемні ситуації для навчання учнів пошуку виходу з них; розвивати у школярів уміння висловлювати власні судження, спілкуватися з однолітками. ХІД УРОКУ I. Творче завдання Обговорення змісту висловлення «Щирою дружбою можуть бути пов’язані тільки ті люди, які вміють прощати один одному дрібні недоліки.» (Ж. Лабрюйєр) Висновок: Ми сильні, коли ми не самотні, коли поруч із нами наша родина, наші друзі. Групова робота Клас об′єднується у групи, кожній з яких дається завдання. Дітям пропонується ситуація. Протягом 1-2 хвилин діти мають згадати назви різних предметів або дій, які необхідні в даній ситуації. 1 група - людина посковзнулася й зламала ногу: Амін: Друг може відвести до лікаря... - ... або викликати швидку допомогу... - Друг може перебинтувати рану. 2 група - у будинку пожежа: Аня: А в нашої групи була ситуація – пожежа. Щоб допомогти, потрібно подзвонити пожежним або другові Ігор Д.: Взяти вогнегасник, щоб згасити вогонь. Денис: Потрібні вода, цебро, шланг, щоб лити на вогонь. Настя : Потрібно покликати сусідів: „Рятуйте!” Олег: Утекти від пожежі. Можна вийти літаком, вертольотом або машиною. Уч.: А якщо там залишилися люди, яким потрібна допомога? Олег: Заберемо людей із собою. Всіх людей евакуюємо. Аня: (запитує Олега) А якщо не вистачить місця? Денис: Покличемо евакуацію зі служби порятунку. 3 група - у хлопчика погана пам’ять і він погано вчиться: Паша: Можна зробити альбом для пам’яті, щоб він нічого не забував. Якщо він погано вчиться йому потрібно розвивати свої думки. Стас: Відвести його до лікаря, щоб він виправив йому пам’ять. Артур: Йому можна піти в школу й повчитися. Аліса: Потрібно добре вчитися в школі. Костя: Якщо в нього є записна книжка, йому треба все записувати. Настя: А мені здається, йому треба просто постаратися. 4 група - людина тоне: Уч.: Чим можна допомогти в цій ситуації? Гера: Кинути рятувальне коло. Марина: Потрібен корабель. Олег: … або літак. Уч.: А чим допоможе літак? Гера: Він літає й дивиться, якщо він бачить, що хтось тоне, він може скинути сходи й людина підніметься. Славик: І ще ці рятувальники. Вони дивляться в бінокль, де тоне людина. Ця служба рятувальників може допомогти. Марина: Може допомогти надувний човен. Олег: А ще підводний човен! Уч.: (звертаючись до класу) Як ви вважаєте, може допомогти підводний човен? Славко: Не може. Якщо він відкриється, туди набереться вода. Настя : Можна зробити так, щоб показувати сигнал SOS - допоможіть, і з берега побачать. Уч.: У кожному разі, людині повинні допомогти рятувальники або ті, хто може надавати допомогу на воді. - Ви дружно працювали й придумали багато способів для того, щоб вийти зі складної ситуації. Ви показали, що ви дійсно дружна команда, і що в складній ситуації ви не розгубитеся й постараєтеся швидко надати людині допомогу. - А як ви думаєте, можливо, дружба потрібна не завжди? Може іноді можна обійтися й без дружби? Діти дають різні відповіді: «Потрібна завжди», Не завжди потрібна дружба». Паша: Не завжди можна дружно обійтися, не завжди виходить! II. Бесіда Уч.: Чи знаєте ви людей, які живуть із усіма мирно й ніколи не сваряться? Аня: Не буває, щоб люди ніколи не сварилися. Денис: Я думаю, є святий Микола, що ніколи не свариться. Стас: Я вважаю, що немає такої родини й ніколи не буде, тому що в будь-якій родині відбуваються сварки. Уч.: Які якості необхідно для цього мати? Сашко К.: Я вважаю, що повинна бути дуже гарна душа. Сашко Г.: Потрібно ніжне, добре серце й чуйність. Паша: Він сам не повинен нікого кривдити! III. Читання казки та її обговорення Про сварку птахів Один птахолов розстелив у лісі сітку, і в неї попалися різні птахи: ворони, шпаки, голуби. І стали вони говорити один одному:- Спокусила нас принада. Давайте всі враз змахнемо крилами й злетимо. Може нам і вдасться підняти сітку... І правда, удалося, - змахнули, підняли сітку й полетіли. Побачив птахолов: сітка із птахами летить і побіг навздогін. Нагорі птахи в сітці по повітрю летять, а внизу птахолов по землі навздогін біжить. Біжить і думає: «Але ж у сітку різні птахи попалися! Дивишся й пересваряться! А пересваряться, швидко летіти не зможуть - сітка їх до землі потягне!» Так воно й вийшло. Спочатку птахи тягли сітку дружно, але потім засперечалися. Ворони закаркали: -Ніхто так не старається, як ми, ворони! А якби ми лінувалися, подібно вам, іншим птахам, сітка давно вже впала б на землю разом з усіма вами. Вислухали їх голуби й розсердилися: -Буде вам, ворони! - сказали вони. - Перестаньте хвалитися! Ми більше всіх стараємося. Отут у суперечку вступили й інші птахи, і почалася в них лайка. Засперечалися птахи, перестали намагатися - ледве крилами махають - от сітка й почала опускатися на землю. Птахолов підбіг, схопив мотузку від сітки й притяг до себе її, разом із птахами. Відніс їх і всіх у клітки пересадив. Обговорення казки • Чому впали птахи? Ігор Д.: Тому що вони розсварилися. Потрібно було не сваритися, тому, що всі були важливі. Якби когось не було, вони б упали. Ігор П.: Не треба було сваритися. Потрібно було вороні допомогти голубові, і вони б не впали. • А як ви думаєте, чи був у птахів шанс вижити? Денис: Потрібно було помиритися, якби вони всі дружили, вони би полетіли. Аліса: Вони впали тільки тому, що не треба було сваритися. Стас: Я вважаю, що якщо одна людина дражнить іншу, то вона повинна сказати: «Давай не будемо сваритися». Паша: Стасик, якщо сказати «Давай не будемо сваритися», вони ж і так не сваряться, просто інша обзивається, але вони ж не сваряться. Можна просто не звертати уваги. Аліса: А я вважаю, щоб не сваритися, потрібно не бути жадібним і бути спокійним. Настя: А я вважаю, що повинна бути така якість – доброта. Аня: Якщо людина, буде сваритися, то їі просто помстяться, і з нею теж коли-небудь буде погано. • Що необхідно зрозуміти, яким бути, щоб не сваритися? Аня: Добрим, і щоб у нього не було холодного серця. • Як ви думаєте, чому люди сваряться? Костя: Не буває, щоб люди не сварилися, тому що в кожної людини свій вибір. Настя: Тому що в деяких людей немає доброти або чуйного серця або доброго… Слава: Тому що вони сперечаються, хто найважливіший. Амін: Люди сваряться тому, що потім вони миряться. Паша: Тому що жодна людина не може у всім житті не зробити ніякої капості. • Розкажіть, до чого може привести сварка: у родині, на роботі, в автобусі, у класі? Аліса: Якщо посваряться, можна втратити друга на день або взагалі на тиждень і просто на змінах бути самотнім. Гера: Якщо люди сваряться, вони не ведуть тебе вперед, вони ведуть тебе усе далі й далі в тьму. Ігор П.: Сварки приводять до бійки Денис: Іноді навіть можна вмерти або травму одержати. Уч.: Ми з’ясували, що сварка завжди приводить до поганих наслідків. - А як ви думаєте, що важливіше в спілкуванні людей: самому висловитися або вислухати співрозмовника. Олег: Я думаю, слухати, тому що якщо ти увесь час будеш перебивати, то тебе потім не полюблять. Ігор Д.: Все важливо. Адже спочатку потрібно послухати, а потім висловити свою думку. Сашко К.: Я думаю, важливіше висловитися, щоб тебе послухали, а потім самому вислухати чужу думку про себе. Але деякі слова, свої секрети, говорити не можна. Уч.: Навіть другові? Сашко К.: Так! Олег: Можна говорити другові, якщо він нікому не розповість. Сашко К.: Ні! Це ж наші секрети, нашої родини. Уч.: Як ви вважаєте, чи можна довірити свої секрети другові? Стас: Секрет я б не розповів, адже друг може не стримати слово й кому-небудь розповісти мій секрет. Уч.: Чи можна назвати справжнім другом того, хто не може зберегти ваш секрет? Діти: Ні! Уч.: Це може бути знайомий, приятель. А такій людині ви, напевно, не розповісте свої секрети. А от найближчому другові, найголовніший секрет, за умови, що він нікому не розповість - довірите? Діти:Так. Уч: Тоді повернімося до нашого питання про вміння спілкуватися. Зараз ми пограємо в гру, після закінчення якої мені б хотілося почути відповідь на запитання: «Що ж важливіше: висловитися або вислухати?» IV. Гра «Швидко в зграю збирайся!» Учитель роздає дітям картки з назвами чотирьох птахів: ворона, зозуля, горобець, качка. Діти не показують один одному карток. Потім діти розбігаються класом, весело пурхають, і зображують лементами своїх птахів. При цьому вони повинні уважно спостерігати один за одним. За сигналом ведучого діти замовкають і збираються у свої зграї. Перемагає зграя, що збереться вся й швидше. У результаті гри змогли зібратися в «зграї» тільки три групи. В однієї не вийшло: діти або приєдналися помилково до інших «зграйок», або залишилися на самоті. Бесіда після гри Уч.:Що було найважливішим: зображувати голоси птахів або слухати? Діти: Слухати. Уч.: Усі зуміли почути? Діти: Ні. Уч.: Виявляється, почути іншого буває нелегко! Це набагато важче, ніж висловитися! Але ж, щоб зрозуміти людину й не сваритися з нею - треба її вислухати. V. Створення малюнка «Птах миру» Учитель заздалегідь підготував з кольорового паперу велику фігурку голуба та маленькі паперові фігурки для кожного учня. Уч.: Що б ви порадили людині, що хоче навчитися жити з усіма у злагоді й ніколи ні з ким не сваритися? На маленьких шаблонах голубів (маленьких копіях основної фігури) діти пишуть свої думки про те, як жити у злагоді і єдності. Уч.: Тепер я хочу запропонувати вам приклеїти своїх голубів на нашого великого птаха й сказати те, про що ви написали. Ваші поради залишаться з нами, і, при необхідності, ми зможемо до них звертатися. Наші голуби неодмінно допоможуть нам і іншим людям зберегти у своїх серцях мир і дружбу, тому що голуб - це символ миру. Отже, що ви бажаєте або радите людям, які хочуть не сваритися ні з ким? Діти виходять до дошки читають свою відповідь і прикріплюють своїх «голубів» на великого птаха. Паша: Бути завжди у всьому гарними. Денис: Я хочу, щоб усі дружили. Сашко К.: Я бажаю, щоб серце було добре й ласкаве… Стас: Я думаю, щоб не свариться – треба миритися. Артур: Я хотів би, щоб усі люди були добрі. Аліса: Я думаю, щоб дружити, треба жити в злагоді й спокої. Гера: Щоб досягти вищої поваги, потрібна дружба й любов Славко: Треба щоб люди мали зв'язок між собою Аня: Щоб серце було тепле й добре, щоб всі люди були гарні й працьовиті. Олег: Щоб ніколи не сваритися, потрібна дружба, тепле серце й бажання вислухати друга. Настя: Я бажаю, щоб в усіх було добре чуйне серце, і щоб люди намагалися не сваритися. Марина: Я хочу, щоб мир був добрим і дружним. Костя: Щоб жити в злагоді й спокої, потрібно зрозуміти один одного. Уч.: Спасибі вам, діти. Але, поспішаючи до нас, голуби зустрічали на своєму шляху багато мудрих людей, які навчилися жити у світі з іншими. На своїх крилах вони принесли нам їхні поради. Чи хочете ви почути ці поради? Учитель показує написи на плакатах, а діти читають поради: • Не кривдь • Не ображайся • Дій, замість того, щоб ображатися • Не вимагай для себе нічого образою • Не жалій занадто самого себе • Ти не «поганий», а інший Уч.: Як ви думаєте, чи варто прислухатися до порад, які принесли голубки? Діти: Давайте спробуємо жити за їхніми порадами. VI. Завдання додому Запишіть цитату: «Сніжинки чи ледве не найтендітніші створіння природи, але погляньте тільки, які міцні вони стають, коли з'єднуються разом!» Напишіть історію про те, як разом друзі впоралися з якоюсь справою, з якою не могли впоратися поодинці. VII. Підсумок уроку Уч.: Що ви хочете сказати сьогоднішній класній годині? Діти: Спасибі! Уч.: За що спасибі? Костя: Вона навчила нас, як не сваритися й не ображатися. Уч.: Як мати гарного друга? Паша: Треба самому бути гарним другом! | |
|
| |
| Переглядів: 1334 | | |
| Всього коментарів: 0 | |