У категорії матеріалів: 6
Показано матеріалів: 1-6


 Про VI Всеукраїнську науково-практичну конференцію «Розвивальна освіта як чинник розвитку особистості в сучасних умовах», що відбулася 17—18 лютого 2011 року на базі факультету психології Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.
Про розвивальне навчання (система В.Давидова-Д.Ельконіна) | Переглядів: 5872 | Додав: ОленКа | Дата: 03.03.2011

Последнее публичное выступление Д. Б. Эльконина, которое состоялось 6 марта 1984 г. (на торжественном заседании, посвященном его 80-летию).

В докладе А.К. Дусавицкого, прозвучавшем на Международной научно-практической конференции «Психология развивающего образования: история и современность» (Харьков, май 2008г.), рассматриваются психологические основы системы развивающего обучения и история ее создания.

У статті розглядається психологічний зміст зони найближчого розвитку дитини на етапі переходу від молодшого шкільного до підліткового віку у системі розвивального навчання.

Фрагменты одноименной статьи В.В. Давыдова.

РОЗВИВАЛЬНЕ НАВЧАННЯ Історична довідка
ПРОБЛЕМА Як відомо, традиційний засіб масового навчання, що спирається на класно- урочну систему, склався в XVIII - XIX сторіччях. Змінивши в нових історичних умовах індивідуальний характер навчання, він зберіг його головні риси: тобто знаннями, що дозволяють вирішувати вузьке коло повсякденних практичних задач (грамота, письмо, рахунок), здійснювати прості види людської діяльності. Такому змісту навчання відповідала певна педагогічна технологія: конкретно-практичні задачі задавалися через готові зразки, що засвоювалися шляхом заучування та багаторазового тренування. Отже, традиційний метод навчання був адекватний лише початковому навчанню, орієнтованому на виховання людини - виконавця. Науково-технічна революція в XX сторіччі різко ускладнила характер праці, він став, переважно, інтелектуальним, що потребувало внесення коректив у систему масової освіти. Над початковою школою були надбудовані середня й старша ланка із принципово іншим, науковим змістом знань. Проте з'ясувалося, що більшість учнів не володіє необхідними здібностями для їхнього засвоєння. Це і викликало нерозв'язне протиріччя між масовістю середньої освіти та інтелектуального потенціалу учнів. У спеціальній доповіді ООН ситуація була позначена як криза світової системи освіти. Проявилися соціальні наслідки такого розриву між початковою й середньою школою (падіння інтересу до знань, зростання підліткової злочинності і т.ін.).