Головна » Статті » Практика розвивального навчання

Цикл уроків з теми "Речення" (3 клас). Урок 3.
  // Інноваційні технології в початковій школі. – К. : Шк. світ, 2008. – С. 75–86.
 
  Речення
  Українська мова. 3 клас
 
 Л. І. Тимченко, методист Центру психології і методики розвивального навчання, м. Харків.
 
  УРОК 3.
 
  Тема. Граматичне значення речення.
 
  Мета: формувати в учнів поняття про граматичне значення речення (без введення терміну).
 
  Тип уроку: постановка і розв’язання навчальної задачі.
 
 
  ХІД УРОКУ
 
  I. Постановка навчальної задачі.
 
  Перевірка домашнього завдання.
 
  Уч.: Розгорніть підручник і прочитайте сполучення слів, поданих у вправі 228:
  Дощова погода, які бувають речення, кожну годину, який прекрасний ранок, початок весни, не спричиняй людям зла, гроза насувається, багровіють на гілках.
  Уч.: Які з цих сполучень слів є реченнями? Порівняйте свою роботу з роботою сусіда по парті, чи немає у вас розбіжностей? Які розділові знаки ви поставили наприкінці речень: ті самі чи різні?
  Д.: У нас наприкінці речення Не спричиняй людям зла стоять різні розділові знаки: у мене крапка, а у Дмитра знак оклику.
  Уч.: Вам вдалося домовитися? (Так.)
  – Як ви вважаєте , хто з дітей має рацію? (звертається до класу).
  Д.: Обоє. Усе залежить від того, із якою інтонацією вони вимовлятимуть речення.
  Уч.: А яким є це речення за метою висловлювання?
  Д.: Спонукальним: у ньому висловлено прохання.
  Уч.: Ще одна пара тримає руки. Будь ласка.
  Д.: У нас після речення Гроза насувається різні знаки: теж крапка і знак оклику. Але у нас все правильно.
  Уч.: Яке це речення за метою висловлювання?
  Д.: Розповідне, але його можна вимовляти по-різному: і з окличною інтонацією і без неї.
  Уч.: Знак питання ніхто не поставив? (Ні.) А можна поставити?
  Д.: Можна. Тоді буде питальне речення: Гроза насувається?
  Уч.: Чи є ще серед виписаних речень питальні?
  Д.: Так, є: Які бувають речення?
  – Тут питальне слово які дає про це сигнал.
 
  Постановка задачі «Що потрібно словам, які не зв’язані за змістом і граматично, щоб стати реченням?».
 
  Уч.: А чому інші сполучення слів не є реченнями? Прочитайте кожне з них.
 
  Під час читання з’ясовується, чи пов’язані слова за змістом і граматично, а якщо так, то чому вони не є реченням. (Не містять повідомлення, питання або спонукання.)
 
  Уч.: Чи можете ви пояснити, що потрібно цим словам, пов’язаним за змістом і граматично, щоб стати повідомленням, питанням або спонуканням?
  Д.: Поки що ні...
  – Мабуть, це секрет.
  Уч.: То яку задачу ми будемо розв′язувати сьогодні? Який «секрет» відкривати? Хто може це сформулювати?
  Д.: Сьогодні на уроці ми будемо намагатися розкрити такий «секрет» речення: що потрібно словам, які пов’язані за змістом і граматично, щоб стати реченням.
  Уч.: Що нам для цього знадобиться, як ви вважаєте?
  Д.: Зрозуміло, що речення.
  – Те, що ми вже знаємо про речення.
  – А ще увага.
  – Треба працювати дружно.
 
  II. Аналіз умов задачі.
 
  Уч.: Добре. Почнемо роботу. Уявіть собі таку ситуацію: ви телефонуєте своїй подрузі Оленці, що покликати її на прогулянку, а вам відповідають: «Оленка гуляє з собакою». Запишіть це речення.
 
  Учні записують речення в зошитах, учитель – на дошці.
 
  Уч.: А тепер поміркуйте ось над чим. Що вам відповіли б, якби прогулянка Оленки відбулася не під час телефонної розмови, а раніше, до неї? Використайте ті самі слова, нічого не додавайте від себе.
  Д.: Оленка гуляла з собакою.
  Уч.: Запишіть це речення під першим (записує на дошці).
  Уч.: А що вам відповіли б, якби прогулянка мала відбутися після розмови?
  Д.: Оленка буде гуляти з собакою.
  Уч.: Нижче запишіть і це речення.
 
  У зошитах учнів і на дошці з’являється такий запис:
 
  Оленка гуляє з собакою.
  Оленка гуляла з собакою.
  Оленка буде гуляти з собакою.
 
   Уч.: А тепер спробуйте відповісти на таке запитання: ви записали три різних речення чи тричі те саме речення.
 
  Пауза.
 
  Д.: Три різних речення.
  Уч.: Підніміть руку, хто вважає по-іншому. Інших думок немає. Разом з’ясуємо, чи маєте ви рацію. А я вам трошки допоможу в цьому (пише на дошці):
 
  Є книга
  нема книги
  дам книгу
 
  – Я записала різні слова чи тричі те саме слово?
  Д.: Ви записали форми того самого слова.
  Уч.: Доведіть це.
 
  Учитель пропонує учням виділити у формах слова закінчення, порівняти лексичне значення, звуковий (буквений) склад основи.
  Учні фіксують за допомогою дужки і знака «дорівнює» результат порівняння:
 
  Схема 1
 
  Уч.: Ви мене переконали: це те саме слово, тільки змінене. А як змінилося слово?
  Д.: Для зв’язку з різними словами: є, нема, дам.
  Уч.: Повернімося до речень. Прочитайте їх ще раз і порівняйте. Що в них спільного?
  Д.: Усі вони розповідні.
  Уч.: Про ту саму подію вони розповідають чи про різні?
  Д.: Про ту саму: в усіх повідомляється про прогулянку Оленки з собакою.
  – А ще всі речення містять ті самі слова.
  – Я не згодна. Слова гуляє, гуляла, гулятиме – різні.
  – Ні, це те саме слово, просто воно змінилося.
  Уч.: Як змінилося слово?
  Д.: За часом.
  Уч.: Отже, речення містять ті самі слова. Як це можна показати?
 
   Учні порівнюють слова:
 
  Оленка гуляє з собакою.
     =           =          =
  Оленка гуляла з собакою.
     =           =          =
  Оленка гулятиме з собакою.
 
  Уч.: Ви сказали, що в усіх реченнях повідомляється про ту саму подію. А як це можна показати?
 
  Запис на дошці і в зошитах учнів:
 
 
Схема 2
 
  Уч.: Подивіться на наш запис. Який висновок можна зробити?
  Д.: Речення побудовано з тих самих слів і повідомляється в них про те саме.
  Уч.: А чим вони відрізняються одне від одного? Прочитайте їх ще раз. Однаково чи по-різному вони співвідносяться з моментом розмови? (По-різному.)
  Уч.: Коли відбувається подія, про яку повідомляється спочатку: до моменту розмови, після неї чи під час розмови?
  Д.: Під час розмови.
  Уч.: Чи про ту ж саму подію повідомляється в наступному реченні? Як співвідноситься зміст цього речення з моментом розмови?
  Д.: Подія відбулася до моменту розмови.
  Уч.: Як співвідноситься зміст третього речення з моментом розмови?
  Д.: Прогулянка відбудеться до розмови.
 
  Запис доповнюється вказівкою на час повідомлення стосовно моменту мовлення:
Схема 3
 
  Уч.: Тепер ви можете відповісти на запитання: «Записано три різних речення чи тричі те саме речення?»
  Д.: Тричі те саме речення, тільки змінене за часом.
 
  ІІІ. Моделювання різних форм того самого речення.
 
  Уч.: Спробуйте скласти модель різних форм того самого речення.
 
  Перед груповою роботою у фронтальному діалозі з’ясовуються, спираючись на попередній запис, основні відношення, які повинні бути відображені в майбутній моделі (графічні схеми речень, знаки рівності/нерівності, які фіксують певні відношення).
  У цьому випадку половину шляху до моделювання діти проходять колективно під керівництвом учителя: аналізують конкретний приклад, виявляють у ньому, виділяють і позначають певні відношення. Залишається тільки прибрати конкретику, адже модель завжди має узагальнений характер.
  Учитель роздає у кожну групу аркуші паперу (формат А2) для фіксації моделей і обмежує час роботи в групах п′ятьма хвилинами.
  Кожна група подає свої варіанти – вішає аркуші зі складеними моделями на дошку.
  Вони, наприклад, можуть бути такими:
 
   Модель 1
 
  Модель 2
 
   Модель 3
 
 
  Уч.: Погляньте уважно на моделі, побудовані вашими товаришами. Чи все вам зрозуміло? Якщо є запитання, поставте їх авторам моделей.
 
  Учимо дітей вести діалог між групами.
 
  Варіант 1. Уся робота ведеться фронтально. Спочатку діти озвучують кожну з моделей. Краще, якщо модель якоїсь групи «прочитає» представник іншої групи. Тоді одразу виникнуть запитання, пов’язані з розумінням того, що відображено на моделі.
 
  Варіант 2. Можна дати групам час для «читання» моделей і формулювання запитань. Оскільки авторами моделей є групи, важливо адресувати запитання групі в цілому («Як ви міркували…?», «Чому ви …?»)
 
  Уч.: Відкрийте підручники на с. 30. Подивіться, яку модель склали діти – персонажі підручника. Чим відрізняється їхня модель від вашої?
 
 ІV. Підсумок уроку.
 
  Уч.: Що нового ми сьогодні дізналися про речення?
  Д.: Чим речення відрізняється від інших слів, пов’язаних за змістом і граматично?
  Уч.: Підніміть руки, хто знайшов цю відмінність.
  – Що ви робили для того, щоб її знайти? У якій послідовності працювали?
 
 Учні, спираючись на запис на дошці і в зошитах, відтворюють послідовність роботи на уроці.
 Учитель допомагає їм наступними запитаннями:
 – Із чого почали розв’язувати задачу? Що виявили? Як це виявили? Які дві роботи речення вам вдалося визначити? (Речення, по-перше, повідомляє про якусь подію і, по-друге, повідомляє, як ця подія співвідноситься з моментом мовлення.)
 
  Уч.: Про яку з двох робіт речення ви не знали? (Про другу). Чи вдалося вам про це дізнатися сьогодні? (Так.)
Категорія: Практика розвивального навчання | Додав: ОленКа (11.01.2010)
Переглядів: 4045 | Теги: українська мова, урок постановки навчальної задачі, 3 клас, урок розв’язання навчальної задачі, речення | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]