// Інноваційні технології в початковій школі. – К. : Шк. світ, 2008. – С. 75–86.

 

  Речення

 

  Л. І. Тимченко, методист Центру психології і методики розвивального навчання, м. Харків.

 

 

  УРОК 2.

 

  Тема. У чому «секрет» речення?

 

  Мета: створити ситуацію, в якій діти зможуть виявити обмеження своїх знань про речення; поставити задачу на виявлення «секретів» речення.

 

  Тип уроку: постановка навчальної задачі.

 

 

  ХІД УРОКУ

 

  I. Створення навчальної ситуації.

 

 

 

  Уч.: Почнемо перевірку домашньої роботи з невеличкого словникового диктанту. Кожен з вас по черзі буде читати одне зі словникових слів, які ви ввели в речення (тільки не повторюватися!), інші записуватимуть ці слова.

 

  Робота проводиться на дошці і в зошитах. Наприкінці роботи діти звіряють свої записи з дошкою, якщо є помилки, виправляють їх, доводячи правильність написання за допомогою орфографічного словника.

 

  Створення ситуації успіху.

 

  Учні читають складені вдома речення, доводять за допомогою смислових і граматичних питань правильність виконання завдання.    З’ясовується, якими вони є за метою висловлення та за емоційною забарвленістю.

 

  Уч.: Я теж удома склала речення зі словниковими словами. Послухайте одне з них: Учні ходили на екскурсія в художній музей.

  – Запишіть моє речення, підкресліть словникове слово.

  Д.: Це не речення: тут немає граматичного зв’язку між словами ходити і екскурсія, треба: ходили на екскурсію.

  Уч.: Отже, що же потрібно, щоб вийшло речення?

  Д.: Щоб слова були пов’язані за змістом і граматично.

  – Речення повинно про щось повідомляти, питати або до чогось спонукати.

  – І не тільки. Речення може бути окличним і неокличним.

 

  II. Створення ситуації «розриву».

 

  Уч.: Прочитайте сполучення слів, записані на дошці:

  говорити з сестрою про книгу

 

  – Чи пов’язані за змістом слова, записані у першому рядку? У другому? тощо. Поясніть, чому.

  Уч.: А граматично пов’язані? (Так.)

 – А тепер спробуйте уявити, що ви розмовляєте із сусідом по парті. Чи можуть слова кожного рядка бути репліками? Чи розмовляють так між собою? (Ні, так не розмовляють.)

 – Зробіть так, щоб зі слів кожного рядка вийшла репліка діалогу.

 

  Учні складають діалог і озвучують його в парі:

  – Говорив із сестрою про книгу?

  – Читає останній розділ.

  – Дасть почитати?

  – Обіцяє завтра принести.

  – Нагадай їй про це!

 

  Уч.: Чи у всіх вийшло так? У кого по-іншому?

  – Що ви зробили, щоб вийшли репліки діалогу?

  Д.: Змінили слова за граматичними значеннями.

  Уч.: Які слова? До якої частини мови вони належать?

  Д.: Це дієсліва.

 

  Учні спочатку повторюють правила запису діалогу, потім відтворюють його в зошиті, а учитель – на дошці поряд із поданими сполученнями слів (перед записом необхідно повторити правила запису діалогу).

 

              говорити з сестрою про книгу                  – Говорив із сестрою про книгу?

              читати останнього розділу                       – Читає останній розділ.

              дати почитати                                         – Дасть почитати?

              обіцяти принести завтра                          – Обіцяє завтра принести.

              нагадати їй про це                                  – Нагадай їй про це!

  Уч.: Із яких речень складається цей діалог? Які з них є розповідними, а які – питальними? Чи є тут спонукальне речення? Із якою інтонацією його треба вимовляти?

  – Повернімося до груп слів, записаних ліворуч. Порівняйте їх з репліками діалогу.

  – Чи зв’язані слова, записані у лівому стовпчику, за змістом і граматично? (Так.) У другому, правому? (Також зв’язані.) А де записано речення?

  – Чому слова в лівому стовпчику не можна вважати реченнями?

  Д.: Тут немає повідомлення, питання або спонукання до якоїсь дії.

  Уч.: А тепер разом із сусідом по парті спробуйте відповісти на запитання: що потрібно словам, зв’язаним за змістом і граматично, щоб бути повідомленням, питанням або спонуканням до дії, тобто, бути реченням? Можливо, у речень є секрет, про який ви ще не знаєте?

 

  Пауза.

 

  Уч.: Підніміть руки, кому хотілося б відкрити цей секрет. На жаль, сьогодні відкрити його нам не вдасться – закінчується урок. Спробуємо зробити це завтра – на наступному уроці української мови.

 

 

  Уч.: Яка проблема виникла на уроці?

  Д.: Словам, зв’язаним за змістом і граматично, іноді чогось бракує, щоб бути реченням.

  – Ми ще не все знаємо про речення.

  Уч.: Який «секрет» речення будете шукати?

  Д.: Будемо шукати, що потрібно словам щоб вийшло речення.

  – Я хочу уточнити: ми будемо шукати, що потрібно словам, які зв’язані за змістом і граматично, щоб стати реченням.

  Уч.: Усі згодні? (Значками «+» діти показують свою згоду.)