Головна » Статті » Офіційні документи

Наказ МОН України № 552 від 24.07.2001 року

Міністерство освіти і науки України

Наказ

м.Київ

24.07.2001 р.                                                                                                                                                                                                                                    № 552

Про підсумки застосування психолого-педагогічної системи «Розвивальне навчання» (Ельконіна Д.Б., Давидова В.В. та інших)

у загальноосвітніх навчальних закладах України

 

Враховуючи висновки робочої групи Міністерства освіти і науки України з узагальнення підсумків застосування психолого-педагогічної системи «Розвивальне навчання» (Ельконіна Д.Б., Давидова В.В. та інших) у загальноосвітніх навчальних закладах (додаються), відповідне клопотання Президії АПН України (постанова Президії АПН України від 30.05.2001р. №2-6/105 додається),

 

НАКАЗУЮ:

1. Вважати психолого-педагогічну систему «Розвивальне навчання» (Ельконіна Д.Б., Давидова В.В. та інших) такою, що може застосовуватися у початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів України відповідно до методичних рекомендацій Міністерства освіти і науки України (додаток 1) за умови підготовки вчителя до роботи за цією системою та за наявності дидактичного забезпечення її реалізації: відповідних навчальних програм, підручників та посібників.

2. Авторам підручників та навчальних посібників з психолого-педагогічної системи «Розвивальне навчання» (Ельконіна Д.Б., Давидова В.В. та інших) в установленому порядку подати до Міністерства освіти і науки України навчальні програми, підручники та посібники для 1—4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів для їх експертизи. Департаменту розвитку загальної середньої, дошкільної та позашкільної освіти (Романенко В.П.), Науково-методичному центру середньої освіти (Завалевський Ю.І.) забезпечити залучення до експертизи навчальних програм, підручників та посібників з психолого-педагогічної системи «Розвивальне навчання» (Ельконіна Д.Б., Давидова В.В. та інших) науковців, які брали участь у її розробці, та педагогів-практиків, які мають досвід роботи за цією системою.

3. Пропонувати Центру психології і методики розвивального навчання (під науковим керівництвом Дусавицького О.К.), Незалежному науково-методичному центру «Розвивальне навчання» (під науковим керівництвом Рєпкіна В.В.) до 01.09.2001 р. подати до Міністерства освіти і науки України пропозиції з організації та проведення подальшої перепідготовки вчителів початкових класів, методистів та керівних кадрів системи загальної середньої освіти, з організації підготовки студентів вищих педагогічних навчальних закладів до роботи за психолого-педагогічною системою «Розвивальне навчання» (Ельконіна Д.Б., Давидова В.В. та інших), відповідні навчальні програми.

4. Міністерству освіти Автономної Республіки Крим, Головному управлінню освіти і науки Київської міської державної адміністрації, управлінням освіти і науки обласних державних адмністрацій, Севастопольської міської державної адміністрації спільно з ЦІППО АПН України (Олійник В.В.) та Центром психології методики розвивального навчання (під науковим керівництвом Дусавицького О.К.) організувати курсову перепідготовку керівних кадрів системи загальної середньої освіти до застосування психолого-педагогічної системи «Розвивальне навчання» (Ельконіна Д.Б., Давидова В.В. та інших) у початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів.

5. Міністерству освіти Автономної Республіки Крим, Головному управлінню освіти і науки Київської міської державної адміністрації, управлінням освіти і науки обласних державних адміністрацій, Севастопольської міської державної адміністрації звільнити вчителів початкових класів, які пройшли підготовку до роботи за психолого-педагогічною системою «Розвивальне навчання» (Ельконіна Д.Б., Давидова В.В, та інших) до 01.07.2001 р. у Центрі психології і методики розвивального навчання (під науковим керівництвом Дусавицького О.К.) та у Незалежному науково-методичному центрі «Розвиваюче навчання» (під науковим керівництвом Рєпкіна В.В.), від проходження чергових курсів перепідготовки в інститутах післядипломної педагогічної освіти. Вважати перепідготовку вчителів до роботи за психолого-педагогічного системою «Розвивальне навчання» (Ельконіна Д.Б., Давидова В.В. та інших) у зазначених центрах достатньою підставою для їх чергової атестації.

6. Харківському національному університету ім. В.Н. Каразіна (Бакіров В.С.), Центру психології і методики розвивального навчання (під керівництвом Дусавицького О.К.) до 01.10.2001 р. подати до Міністерства освіти і науки України пропозиції з організації та проведення психолого-педагогічних досліджень, експерименту всеукраїнського рівня з розробки психолого-педагогічної системи «Розвивальне навчання» для 5-9-х та 10-12-х класів загальноосвітніх навчальних закладів України.

 

Міністр                                   В.Г.Кремень

 

 

Додаток 1

до наказу Міністерства

освіти і науки України

від 24.07.2001 р. № 552

Методичні рекомендації

із застосування психолого-педагогічної системи «Розвивальне навчання» (Д.Б.Ельконіна, В.В.Давидова та інших)

у початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів України

Ці методичні рекомендації розроблено доктором психологічних наук професором Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна О.К.Дусавицьким з метою методичного забезпечення застосування психолого-педагогічної системи «Розвивальне навчання» (Д.Б.Ельконіна, В.В.Давидова та інших) у початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів України.

Система «Розвивальне навчання», розроблена вітчизняною психолого-педагогічною наукою, становить один із напрямів трансформації початкової шкільної освіти. Головною метою «Розвивального навчання» є формування вміння вчитися — загальної здібності, що дозволяє учням у майбутньому самостійно оволодівати будь-якими знаннями.

За «Розвивальним навчанням» вміння учнів вчитися формується шляхом внесення нового, теоретичного змісту у початкову освіту. Навчальні предмети являють собою систему теоретичних понять, а метод навчання полягає в організації власної діяльності учнів, спрямованої на їх засвоєння.

Основним елементом навчальної діяльності у «Розвивальному навчанні» є навчальне завдання, спрямоване на виділення в предметі суттєвих властивостей і відношень. Отримавши теоретичні знання про певну сферу дійсності, учні оволодівають узагальненими способами розв’язання цілого класу часткових практичних завдань, тобто процес навчання передбачає прямування думки від загального до часткового.

Робота з навчальним матеріалом вимагає від школярів виконання певних теоретичних дій, що відповідають закономірностям теоретичного мислення. До них належать: прийняття від учителя чи самостійне визначення навчального завдання; аналіз умов завдання з метою виявлення суттєвих зв’язків і відношень в об’єкті; моделювання вичленованого відношення у предметній, графічній або буквеній формах; вивчення на моделі властивостей цього відношення; побудова системи часткових завдань, що розв’язуються у загальний спосіб; контроль за виконанням попередніх дій; оцінка засвоєння усього загального способу як результату розв’язування даного навчального завдання.

Оволодіння зазначеними діями дозволяє учням згодом самостійно здійснювати навчальну діяльність, тому їх цілеспрямоване формування становить основний принцип педагогічної технології «Розвивального навчання».

Як свідчать дослідження, внаслідок реалізації принципів «Розвивального навчання» у молодшому шкільному віці складаються сприятливі умови для усвідомлення, засвоєння знань і загального розвитку учнів, передусім їхніх пізнавальних здібностей.

Специфіка змісту навчального матеріалу і методу організації навчальної діяльності учнів у класах «Розвивального навчання» вимагає виконання ряду умов, за яких можливе запровадження цієї системи у шкільну практику.

Далі наводимо загальні методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу відповідно до вимог психолого-педагогічної системи «Розвивальне навчання» і Державного стандарту початкової загальної освіти.

 

І. Набір до класів «Розвивального навчання».

Система «Розвивального навчання» розрахована на будь-яку дитину віком від 6 років. Набір до класів «Розвивального навчання» здійснюється без спеціального відбору з урахуванням установлених вимог до готовності дитини навчатися у школі.

Співбесіда з дітьми проводиться, як правило, тим учителем, який буде працювати у класі «Розвивального навчання».

Оптимальна кількість учнів у класах «Розвивального навчання» —  25 осіб. Разом із тим невелика кількість дітей у класах «Розвивального навчання» не дозволяє реалізувати у повному обсязі групову роботу — основний елемент організації навчального процесу за цією системою.

 

ІІ. Контроль навчальної діяльності.

Однією з необхідних умов, що забезпечує ефект розвитку учнів у класах «Розвивального навчання», є безоціночне навчання. Система «Розвивальне навчання» базується на пізнавальному інтересі дитини, що становить основний внутрішній мотив навчання. Система «Розвивального навчання» вимагає від учителя постійного оцінювання реальних дій дитини. З’ясування причин помилок, повернення до розуміння й осмислення учнем способу дії становить умову формування самооцінки — найважливішої якості особистості, що забезпечує її самостійність у навчальній діяльності.

Отже, контроль навчальної діяльності учнів у класах «Розвивального навчання» передбачає не лише фіксацію засвоєння школярами навчального матеріалу на основі відсутності чи наявності помилок у контрольних роботах, але й урахування розуміння ними характеру своїх помилкових дій.

Контроль за процесом навчальної діяльності не повинен призводити до змагання між дітьми, у його основу покладено принцип порівняння дитини із самою собою, що сприяє формуванню її самостійності та впевненості у можливості саморозвитку.

З урахуванням викладеного рекомендуються такі основні види контролю навчальної діяльності у класах «Розвивального навчання».

1. Тестові діагностичні роботи, спрямовані на виявлення засвоєння окремих предметних операцій. Ці роботи перевіряються вчителем, результати виконання предметних операцій фіксуються у діагностичному зошиті педагога. Аналіз таких діагностичних робіт з опрацьованих тем дозволяє вчителеві та адміністрації школи мати картину руху дитини у засвоєнні змісту навчального матеріалу.

2. Перевірні роботи з певної теми, що проводяться під час вивчення наступної теми. Їх мета — виявити незасвоєні учнями знання, уміння і навички, також намітити їх корекцію у межах вивчення нової теми.

3. Принципово новим видом контролю у класах «Розвивального навчання» є перевірні роботи, мета яких — вироблення в учнів здатності до самоконтролю й самооцінки у навчальній діяльності. Вони проводяться після вивчення певного розділу теми і передбачають оцінку їх результатів самими учнями. Ці роботи перевіряються вчителем, але помилки в зошитах ним не фіксуються. На початку наступного уроку після самостійної роботи здійснюються колективний розбір типових помилок, під час якого учням надається можливість самим перевірити правильність розв’язку завдань. Самостійні контрольні роботи залишаються в учнів для порівнювання з наступними роботами.

 4. Підсумкові і стартові перевірні роботи, що пропонуються відповідно до вимог Державного стандарту початкової загальної освіти в кінці й на початку навчального року за тими самими завданнями. Стартові роботи проводяться без попереднього повторення вивченого матеріалу, що дає змогу педагогу спланувати теми для повторення. До оцінки результатів цих робіт та їх порівняння залучаються учні.

У класах «Розвивального навчання» перевіряється також рівень оволодіння дітьми узагальненими способами дій з навчальним матеріалом, сформованість дій контролю й оцінки в певній предметній галузі.

Приблизні види завдань з різних видів контролю у класах «Розвивального навчання» представлені у збірниках: «Контрольні роботи з математики», «Контрольні роботи з української (російської) мови», виданих Центром психології і методики розвивального навчання (під науковим керівництвом О.К.Дусавицького) у 2000 році.

Показниками сформованості у школярів компонентів навчальної діяльності, а також характеристиками їх психологічного розвитку й розвитку особистості є: зміст і усталеність навчально-пізнавальних мотивів, рівень сформованості теоретичного мислення, системи моральних орієнтацій учнів, що оцінюються шкільною психологічною службою за допомогою спеціальних тестових випробувань. Опис текстів та їх інтерпретація наведені у наступних працях:

1.Методичні матеріали для шкільного психолога // За ред. Панка В.Г. — К., 1992 р.

2. Репкина Г.В., Заика Е.В. Оценка уровня сформированности учебной деятельности. — Томск: Пеленг, 1993 г.

3. Зак А.З. Диагностика видов мышления у младших школьников // Методические рекомендации для учителей и практических психологов. — М.: Издательство МО и ПК, 1995 г.

4. Дусавицкий А.К. Развитие личности в учебной деятельности. — М.: Дом педагогики, 1996 г.

5. Психологічні чинники розвиваючого навчання в різних освітніх системах // Посібник для шкільного психолога // За ред. Максименка С.Д. — К., 2000 р.

 

ІІІ. Календарне планування.

Психологічний розвиток учнів у класах «Розвивального навчання» забезпечується за рахунок творчого характеру навчального процесу: організацією самостійної інтелектуальної діяльності дітей з аналізом умов навчального завдання та пошуком способу її розв’язання.

Це передбачає відносно вільне календарне планування навчального матеріалу: можливість прискореного вивчення окремих тем програми або навпаки, уповільненого вивчення певних тем, що потребують більше навчального часу.

У зв’язку з цим можливе перенесення до наступного класу вивчення до 10 % тем попереднього навчального року.

Крім того, слід мати на увазі, що акт інтелектуальної творчої діяльності не допускає його розриву у часі, особливо, коли йдеться про формування самої здатності мислення. Тому у класах «Розвивального навчання» слід передбачити можливість застосування за необхідністю спарених уроків з одного предмета. Тобто розклад занять повинен бути гнучким.

 

IV. Поурочне планування.

Поурочне планування у класах «Розвивального навчання» передбачає такі розділи: назва теми, що вивчається, опис мети уроку (уроків), формулювання навчального завдання, характеристика навчальної дії, що формується (аналізу, моделювання, контролю, оцінки).

План конкретного уроку містить перелік навчальних завдань з опрацювання окремих компонентів навчальних дій і передбачає опис:

— навчальної ситуації, що виявляє суперечність у відомому способі дій;

— постановки навчального завдання — визначення мети наступної діяльності;

— аналізу умов завдання;

— конструювання моделі вичленованих суттєвих предметних зв’язків і відношень;

— контролю й оцінки відповідності способу дії меті діяльності. Залежно від складності навчального матеріалу окремі компоненти навчальної діяльності можуть розподілятися на кілька уроків.

Наприклад, на одному уроці здійснюється постановка навчального завдання й аналіз його умов, на другому — конструювання моделі й вивчення її характеристик. Окремі уроки можуть бути присвячені контролю та оцінці засвоєного способу дії.

 

V. Критерії оцінки уроку у системі «Розвивальне навчання».

«Розвивальне навчання» є відкритою системою, що допускає присутність гостей (батьків, учителів, адміністрації) на будь-якому уроці. Разом із тим перед уроком педагог повідомляє гостям тему заняття, передбачуваний хід і характеризує особливості уроку у системі «Розвивальне навчання». Це особливо важливо для тих, хто вперше відвідує клас «Розвивального навчання». Після уроку обов’язково проводиться його обговорення, при цьому аналізує та оцінює урок переважно сам учитель. На уроках «Розвивального навчання» немає спостерігачів, сторонніх оцінювачів. У будь-який момент педагог або самі діти можуть залучити гостей до обговорення розв’язку задачі. Традиційне оцінювання уроку з фіксацією таких його компонентів, як перевірка домашнього завдання, викладання нового навчального матеріалу, його опрацювання тощо, для системи «Розвивальне навчання» неприйнятні.

Оцінювання уроку здійснюється за такими основними критеріями: наявністю навчально-пізнавального інтересу дітей, їхньої інтелектуальної активності у ході аналізу умов завдання та здатності до культурного діалогу, групової роботи, вміння учнів критично оцінювати власні навчальні дії, їх відповідність цілям навчальної діяльності. Наприкінці уроку учні повинні самостійно формулювати його тему, описати знайдений спосіб розв’язання завдання, а також послідовність навчальних дій, що призвели до відкриття цього способу. Тобто діти самостійно здійснюють контроль і оцінювання свого навчання.

Експертиза навчального процесу у класах «Розвивального навчання» проводиться на основі принципів і критеріїв, розроблених у Центрі психології і методики розвивального навчання (під науковим керівництвом О.К.Дусавицького).

 

VI. Відповідність результатів навчання за системою «Розвивальне навчання» Державному стандарту початкової загальної освіти.

У зв’язку з особливостями програм «Розвивального навчання» поточні зрізові контрольні роботи у класах «Розвивального навчання» необхідно проводити відповідно до вимог цієї системи. Наприкінці другого року навчання зміст контрольних робіт з основних навчальних предметів повинен відповідати вимогам Державного стандарту початкової загальної освіти.

 

VII. Наступність у переході класів «Розвивального навчання» з початкової до основної школи.

Необхідно забезпечити наступність навчання при переході учнів з початих класів «Розвивального навчання» до основної школи. Вчителі-предметники основної школи у роботі з дітьми, які навчалися за системою «Розвивальне навчання», мають застосовувати принципи активного навчання, методи групової роботи, заохочувати самостійність дітей у засвоєнні знань. Це передбачає знайомство педагогів основної школи з психолого-педагогічними засадами системи «Розвивальне навчання», змістом навчання за цією системою у початковій школі.

Зберігання учнівського складу класів «Розвивального навчання» є важливою умовою реалізації цієї системи в основній і старшій школі.

При необхідності включення до класів «Розвивального навчання» учнів, які навчалися за іншими педагогічними системами і технологіями, бажано, щоби кількість дітей, які навчалися за системою «Розвивальне навчання», була меншою, ніж 60—70 % від загальної кількості учнів класу. У цьому випадку реалізується колективний потенціал розвитку школярів.

 

VIII. Підготовка педагога до роботи за системою «Розвивальне навчання».

Системі «Розвивальне навчання» властивий специфічний науковий зміст й особлива педагогічна технологія й реалізації. Тому робота за системою «Розвивальне навчання» вимагає від педагога спеціальних знань, умінь і навичок, що не можуть бути отримані лише шляхом ознайомлення з відповідною літературою, роботи з підручником.

Підготовка педагогів до роботи за системою «Розвивальне навчання» передбачає їх знайомство з психологічно-педагогічними засадами системи, загальними принципами педагогічної технології «Розвивального навчання», оволодіння теоретичним навчальним змістом предметів, способами конструювання навчальних завдань, методами організації навчально-виховного процесу у класах «Розвивального навчання».

Категорія: Офіційні документи | Додав: ОленКа (15.01.2010)
Переглядів: 6046 | Теги: Планування, контроль навчальної діяльності, наступність, впровадження розвивального навчання, методичні рекомендації | Рейтинг: 1.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]