Головна » Статті » Урок у розвивальному навчанні

Ще раз про аналіз уроку в розвивальному навчанні
Початкова освіта. – 2011. – № 10. – С. 17–19.

Ще раз про аналіз уроку в розвивальному навчанні

Олена КОНДРАТЮК, кандидат педагогічних наук, методист Центру психології і методики розвивального навчання, заступник головного редактора газети „Початкова освіта”.

Якщо ви взяли неправильну ноту,
то зробіть її правильною за допомогою наступних.
 Джо Пасс, музикант.
 

Урок триває...Про важливість, значимість аналізу уроку для становлення вчителя як професіонала, здається, годі й говорити. Для вчителя-початківця - аналіз уроку найперша сходинка до професії, для професіонала - інструмент постійного самовдосконалення, для майстра - незамінний елемент його роботи, щось на кшталт ранкової зарядки, яка допомагає тримати форму.

Для вчителя, який опановує систему розвивального навчання (РН), постійне звертання до рефлексії власної професійної практики, вдосконалення вміння аналізувати урок створює можливість особистісного осмислення діяльності. Таким чином він освоює діяльнісний професійний рівень, тобто стає справжнім професіоналом, на відміну від псевдопрофесіонала, який "здатен  вносити лише зовнішні зміни в структуру своїх дій” (М.Камінська).

Урок у системі РН - це певною мірою ситуація невизначеності для вчителя. Проектуючи тему, плануючи урок він формулює власний задум - по суті висловлює гіпотезу про те, яким чином у конкретній ситуації уроку через організацію системи навчальних дій у колективно-розподіленій діяльності учні засвоюватимуть певне наукове поняття. Під час уроку він не просто його реалізує, перебуваючи в позиції організатора спільної діяльності, він водночас є і її учасником („герой-помічник” за М.Камінською). Для вчителя урок є подією так само, як і для учнів: він проживає її разом з учнями й виходячи із ситуацій, що складаються, постійно уточнює план-задум, орієнтуючись на суттєве, утримуючи предмет діяльності у його багатоаспектності (взаємозв’язок навчальної задачі, індивідуальної навчальної діяльності, колективно-розподіленої навчальної діяльності й комунікації).

Таким чином, важливість аналізу уроку для вчителя РН важко переоцінити. Це головний інструмент рефлексії педагогічної діяльності (практики), що дає змогу вчителю ставити нові професійні завдання і пов’язані з ними завдання особистісного розвитку та відстежувати їх досягнення.

Вважається, що вчитель аналізує кожен із проведених ним уроків та систематично відвідує й аналізує уроки колег. На жаль, практика далека від цього ідеалу.

Під час курсової підготовки в Центрі психології і методики розвивального навчання слухачі вчаться проектувати, планувати й аналізувати урок. Ця робота продовжується в межах міських та шкільних методичних об’єднань учителів, творчих груп. Але аналіз уроку не завжди стає обов’язковим елементом роботи вчителя, не проводиться після кожного уроку.

Чому потужний потенціал аналізу використовується не повною мірою? Учителі, яких ми про це запитували, найчастіше вказували на складність схем аналізу уроку, брак часу на ретельне осмислення.

Намагаючись уникнути ідеалізації, поговоримо лише про дві вкрай необхідні вчителю форми роботи: розгорнутий аналіз уроку як системи та експрес-аналіз (короткий аналіз) уроку.

Розгорнутий аналіз уроку як системи

Метою розгорнутого аналізу уроку як системи є виявлення ефективності спільної діяльності вчителя й учнів через встановлення доцільності й оптимальності способів організації діяльності на кожному з етапів уроку.

Виходячи з розуміння багатоаспектності предмета діяльності педагога РН, під час аналізу уроку вчителю слід тримати в полі зору всі її аспекти (навчальна задача, індивідуальна навчальна діяльність, колективно-розподілена навчальна діяльність, комунікація) та взаємозв’язки між ними.

"Клітинкою” такого аналізу, має бути організація діяльності учнів, тобто кожен з елементів уроку слід розглядати крізь призму створення умов для прояву учнями суб’єктної позиції в процесі учіння.

Пояснимо це на прикладі цілей уроку та методів навчання.
Щодо цілей уроку можливі такі варіанти:
  • цілі нечітко (формально) формулюються вчителем;
  • цілі чітко (тобто в критеріях результату - чого має навчитися дитина за урок) формулюються й утримуються на уроці вчителем;
  • виділяється як одна з цілей, планується й організовується на уроці робота із залучення учнів до визначення мети уроку, з розуміння та прийняття мети, мотивування її досягнення;
  • планується й організовується на уроці залучення учнів до коригування, уточнення, зміни цілей з огляду на конкретну ситуацію уроку.
Щодо методів навчання можна виділити також принаймні чотири варіанти їх вибору й використання на уроці:
  • вибір методів лише відповідно до етапів уроку та змісту навчання;
  • врахування під час вибору методу даних психологічної й педагогічної діагностики (типові помилки та їх причини);
  • вибір учителем методів, що передбачають залучення учня як суб’єкта на всіх етапах його діяльності й слідування обраному плану незалежно від того, як розгортається ситуація уроку;
  • зміна за необхідності запланованих методів під час уроку (за даними оперативної педагогічної діагностики).
Зрозуміло, що в обох наведених прикладах лише останні варіанти описують ситуації, в яких учитель не просто передбачає, а й створює умови для реалізації суб’єктної позиції учня на уроці.

До розгорнутого аналізу уроку слід звернутися після відвідування навчальних уроків, як елементу методичної роботи школи і відкритих уроків. Найбільш повна схема такого аналізу представлена у книжці Ю.Конаржевського „Аналіз уроку” (рос.м.). Варто скористатися можливістю провести розгорнутий аналіз уроку в групі колег.

Оволодіти прийомами аналізу уроку допомагає спеціальна робота з конспектами або відеозаписами уроків.

Конспект уроку відображає задум автора в дуже стислій формі. Фактично під час аналізу ми маємо спробувати відтворити його, орієнтуючись на суттєві моменти. Отже, така робота якнайкраще вчить нас виділяти суттєве. Для вчителя розвивального навчання це означає добре бачити, той фрагмент навчальної діяльності, яким, власне, має бути цей урок, основну навчальну дію, для формування і розвитку якої він має створити умови.

Схема розгорнутого аналізу уроку за його конспектом може бути такою:
1. За темою уроку, навчальною метою і типом встановити його місце у навчальному курсі та в процесі формування навчальної діяльності. Визначити основну навчальну дію, формування якої є завданням уроку.
2. Спрогнозувати результат, який має бути отриманий.
3. Керуючись визначеним, встановити відповідність мети уроку його темі та типу.
4. Встановити відповідність структури уроку заявленому типу.
5. Щодо кожного етапу уроку за запланованими видами роботи й конкретними завданнями встановити доцільність використаних методів і форм роботи. Визначити ступінь спрямованості навчальних завдань на досягнення мети уроку.
6. Зробити висновок про спроможність уроку (проведеного за аналізованим конспектом) досягти прогнозованих результатів.

Аналізуючи відеозапис уроку, ми маємо змогу побачити реалізацію задуму та дії вчителя в ті моменти, що виникли безпосередньо під час уроку. Відеоурок аналізується за тією самою схемою, що й реально відвіданий урок, з тією відмінністю, що за потреби ми маємо можливість переглянути окремі фрагменти або урок загалом.

Ретельно проаналізувати урок слід у випадку, коли нам не вдається знайти помилку самостійно (або ми не впевнені, що знайшли її). Зазвичай ми звертаємося до колеги з проханням прийти на урок і "подивитися, що не так”. Разом ми маємо переглянути кожен з його етапів на предмет доцільності, змістовності, відповідності форм і методів тощо. Для цього варто скористатися схемами аналізу уроку відповідно до його типу (такі схеми подано в книжці О.Воронцова "Практика розвивального навчання” (рос.м.)).

Постійно використовувати схеми для аналізу уроку важливо з двох причин.

По-перше, на початку опанування системи, як правило, учитель утримує в полі зору один з аспектів діяльності на уроці, не приділяючи достатню увагу іншим. Так, педагоги часто зосереджуються на змісті навчальних предметів і економлять час на колективно-розподіленій діяльності, на постановці навчальних задач самими учнями. Разом з тим, кожне із запитань схеми аналізу орієнтує на певний аспект, а їх система відтворює всі аспекти уроку в РН. Слідування схемі аналізу дає змогу об’єктивувати у свідомості інші аспекти діяльності, зробити їх "видимими” не лише під час аналізу уроку, але й на етапі його проектування та планування та утримувати під час проведення.

По-друге, послідовно відповідаючи на запитання вчитель отримує уявлення про власне володіння змістом навчального предмета і правильність його відбору й подачі, володіння технологією конструювання і проведення уроку в РН (визначення типу уроку, його структури, розгортання етапів у реальному уроці через використання доцільних методів і форм), умінням організовувати навчальну співпрацю, навчальний діалог.
Так само як для учня результатом аналізу ситуації, в якій не спрацьовує засвоєний спосіб, стає постановка задачі на пошук нового способу дії, для вчителя результатом аналізу уроку має стати не лише уточнення мети діяльності, визначення цілей наступного уроку, а й уточнення (постановка) завдання фахового розвитку.

Експрес-аналіз (короткий аналіз)

Експрес-аналіз варто здійснювати після кожного проведеного або відвіданого уроку, аби зафіксувати позитивні моменти й такі, що потребують окремої уваги, осмислення та, можливо, корекції.

Метою короткого самоаналізу уроку є насамперед визначення вчителем того, наскільки вдалося реалізувати замисел уроку, зафіксований у меті уроку й змодельований, деталізований у плані-конспекті, а також оцінити ефективність проведеного уроку. Запитання для такого аналізу подано у книжці О.Дусавицького, О. Кондратюк, І.Толмачової, З.Шилкунової „Урок у розвивальному навчанні” (рос. м.).

Найпростіша схема такого аналізу аналогічна схемі підсумкової рефлексії, що є обов’язковим елементом уроку в системі розвивального навчання, й складається з трьох частин: емоційної, змістової та прогностичної.

Запитання емоційної частини дають змогу виявити власні відчуття, враження від проведеного уроку (вдалий-невдалий, важкий-легкий, цікавий-нецікавий тощо). Обов’язково виділяйте позитивні моменти - це свідчення вашого зростання (набуття певних фахових умінь або розвитку особистісних рис).

Запитання змістової частини спрямовані на аналіз результативності й цілеспрямованості дій учня і вчителя, з’ясування співвідношення між метою (тією, що спільно поставлена на уроці учнями і вчителем, і професійним завданням, яке поставив перед собою педагог), отриманим результатом і затратами. Важливо проаналізувати кожен із шарів уроку РН:
  • шар засвоєння навчального змісту (робота із системою теоретичних понять, що подані через систему навчальних задач, формування теоретичного типу мислення);
  • шар організації навчальної діяльності учнів (система навчальних дій);
  • шар комунікації (форми співпраці).
Запитання змістової частини аналогічні аналізу уроку за типом, однак вибірковому, виходячи з проблеми.

Прогностична частина містить кілька запитань щодо уточнення проекту вивчення теми та моментів, які слід урахувати під час підготовки й проведення наступних уроків.

Здійснення такого аналізу, принаймні на початку роботи (не лише роботи в школі, а й опанування нової дидактичної системи), має супроводжуватися фіксацією результатів (краще у табличній формі). Варто записати й можливі причини проблем, що виникли. Фіксування результатів тривалий час (щонайменше протягом місяця) дає змогу виділити типові проблеми як в організації діяльності учнів на уроці, так і у власній діяльності та точніше визначити їх причини, а отже, просунутися до розв’язання.

Якщо на уроці присутні ваші колеги, можна запропонувати їм виконати експрес-аналіз і заповнити таблицю (відповісти на запитання) та порівняти отримані результати. Питання, що виникнуть, можливо, є точками зростання вашої фахової компетентності.

Експрес-аналізом варто скористатися й під час (або після) відвідування уроку, коли незапланований його розгорнутий аналіз. Обов’язково зробіть такий аналіз для себе, краще письмово, у спеціально відведеному блокноті - це не лише тренує вміння його виконувати, а й налаштовує на утримання всіх аспектів діяльності та дає змогу скористатися досвідом учителя. Часто переглянувши урок, ми обмежуємося подякою колезі, що його провів. Проте доброзичливий "погляд з останньої парти” – це те, чого нам іноді так не вистачає, і те, що нас добре просуває на шляху до справжньої майстерності. Є сенс конструктивно висловити свою думку, зупинитися як на позитивних моментах уроку, так і на суперечливих, на ваш погляд, ситуаціях. Це не суперечить професійній етиці, але свідчить про те, що кожен з нас готовий ділитися досвідом і сприймати досвід інших.

Навіть короткий аналіз уроку дає змогу вчителю: відмежувати головне в його роботі від другорядного, відпрацювати використання певних методів, прийомів у конкретній ситуації уроку й відстежити їх ефективність, виявити власні типові помилки.

Отже, грамотний аналіз уроку – дієвий засіб підвищення ефективності навчання і професійного розвитку вчителя. Важливо точно визначати цілі й завдання аналізу, правильно використовувати цей інструмент й аналізувати уроки систематично, вправляючись, удосконалюючи відповідні вміння та отримуючи задоволення від зростання власних фахових можливостей.

Категорія: Урок у розвивальному навчанні | Додав: ОленКа (09.04.2011)
Переглядів: 4393 | Теги: урок, аналіз уроку | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]