Головна » Статті » Практика розвивального навчання

Як побачити зміни у собі? (2 частина)


  // Початкова освіта. — 2006. — № 42. — С.15—21.


Як побачити зміни у собі?


Робота учнів зі "Щоденником росту"


(частина 2)


  Зоя Шилкунова, канд. пед. наук, учителька початкових класів СЕПШ ХГУ "НУА", м. Харків.



Зміст «рефлексивної» частини «Щоденника росту» для третьокласників полягає в наступному:

• Чого ти бажаєш собі й однокласникам у цьому навчальному році? (Складання вітальної листівки.)

• Мої внутрішні друзі.

• Мої внутрішні вороги.

• Рефлексія І чверті. (Що планувалося, що вдалося, причини невдач, як уникнути цього в наступній чверті?)

• Завдання на другу чверть:       

— мої;

— класу.

• Чи завжди внутрішні друзі є друзями, а вороги —
ворогами?

• Як перемагати внутрішніх ворогів? (придумування способів керування собою.)

• Рефлексія ІІ чверті. Лист Дідові Морозові. (що планувалося, що вдалося, причини невдач, як уникнути цього в наступній чверті?)

• Відповідь Діда Мороза.

• Завдання на ІІІ чверть:

— мої;

— класу.

• Дзеркальце моє, скажи… (Твір «Який я».)

• Що я хочу довідатися про себе?

• Я очима однокласників.

• Рефлексія ІІІ чверті. (що планувалося, що вдалося, причини невдач, як уникнути цього в наступній чверті?)

• Завдання на IV чверть:

— мої;

— класу.

• Я очима себе й інших.

• Мої переваги й недоліки.

• Рефлексія навчального року. (Що планувалося, що вдалося, причини невдач, як уникнути цього в наступному році?)


Зміст рефлексивної частини «Щоденника» в 3-му класі у чомусь повторює тематику 2-го класу, але на більш глибокому, змістовному й осмисленому рівні. У 3-му класі діти значно «глибше» поринають у визначену проблему. Так, тема про «внутрішніх друзів і ворогів» аналогічна темі про якості людини. Однак у 3-му класі виявляється дуже продуктивною розмова про саморегуляцію — способи утихомирення «внутрішніх ворогів». Зазвичай діти придумують біля 5—6 варіантів, вдома радяться з батьками, які підказують свої способи дій. У процесі шкільного життя вчитель заохочує розповіді дітей про те, як вдалося впоратися зі злістю, роздратуванням тощо. Важливо, щоб педагог відстежував спроби дітей перемагати негативні реакції, відзначав їх, підтримував.


Діти з цікавістю замислюються над питанням про те, чи існують люди без негативних якостей. Бажано, щоб учитель був рівноправним співрозмовником, ділився з дітьми думками про своїх «внутрішніх ворогів і друзів», розповідав, як йому вдавалося і вдається (чи ні) давати їм раду. Важливо, щоб діти зрозуміли, що негативні переживання, якості природні для людини, що погано не просто бути жадібним, а бути жадібним і не намагатися стати щедрим.

Завжди під час обговорення «внутрішніх ворогів і друзів» у дітей виникає запитання про хитрість і чесність. Дуже часто учні розміщають хитрість на межі між «внутрішніми ворогами» і «внутрішніми друзями». І серйозні суперечки викликає запитання «Чим хитрість відрізняється від неправди?», «Чи завжди потрібно говорити правду?» тощо. Діти піднімають і питання про те, що добротою часто користуються в корисливих цілях і щедрим бути не завжди добре. Ці питання обговорюються і вдома з батьками, і на уроках читання. Учителеві необхідно показати, що це «віч­ні» питання, що вони хвилюють людей різних часів і народів, надати дітям для обмірковування багатий матеріал, але не дозволяти собі категоричних висловлювань типу «Так діяти не можна, соромно тощо». Важливо пам’ятати про демократичність, безпеку й безумовне прийняття, про які йшлося вище. Педагог може говорити тільки про свої почуття й переживання, про свою точку зору, про свою систему цінностей, про систему цінностей своїх друзів тощо. Варто ставити запитання типу: «А які люди більше подобаються вам, вашим батькам?», «Яку людину ви б хотіли бачити своїм другом?» тощо. Важливо, щоб діти перебували в ситуації вибору, розуміли, що «кожний вибирає для себе».


У третій чверті третьокласники пишуть невеликий рефлексивний твір про себе. Це перша їхня робота подібного типу. Доцільно дати їм план, складений учителем на свій розсуд. У ньому можуть бути такі пункти: 1) Хто я. 2) Що я знаю про свої якості. 3) Що я люблю. 4) Що я не люблю. 5) Що мені цікаво. 6) Яким я хочу стати.


Підбиття підсумків дня в третьому класі не змінюється за змістом. Однак з’являється їх фіксація в щоденнику. Вона полягає в наступному. У спеціально відведених прямокутниках діти фіксують підсумки дня. На лінієчках записують словами, що було найважливішим для них сьогодні, а в широкому прямокутнику вгорі креслять синю й червону лінієчки для оцінювання. На синій оцінюють, наскільки кожен задоволений собою сьогодні як другом, а на червоній — як учнем. Після цього, за бажанням, діти діляться своїми підсумками. Бажано, щоб учитель теж підбивав свій власний підсумок і показував його дітям.

 

Робота зі «Щоденником росту» у 4-му класі передбачає подальший розвиток самосвідомості, формування здатності до саморозвитку. Рефлексивна частина «Щоденника» містить наступні питання для обмірковування й обговорення:

• Чого ти бажаєш собі й однокласникам у цьому навчальному році? (Складання вітальної листівки.)

• Спасибі, друзі, за те, що ви є.

• У мене є сила, і я в неї вірю.

• Рефлексія ІІ чверті. (що планувалося, що вдалося, причини невдач, як уникнути цього в наступній чверті?)

• Завдання на ІІ чверть:

— мої;

— класу.

• Складання своєї емблеми й девізу.

• «Бадмінтон».

• Рефлексія ІІ чверті. Лист Дідові Морозові. (Що планувалося, що вдалося, причини невдач, як уникнути цього в наступній чверті?)

• Відповідь Діда Мороза.

• Завдання на третю чверть:

— мої;

— класу.

• Відверто кажучи.

• Чи вмію я спілкуватися.

• «Гарячий стілець» — 1.

• Рефлексія ІІІ чверті. (Що планувалося, що вдалося, причини невдач, як уникнути цього в наступній чверті?)

• Завдання на IV чверть:

— мої;

— класу.

• «Гарячий стілець» — 2.

• Який я?

• Рефлексія навчального року. (Що планувалося, що вдалося, причини невдач, як уникнути цього в наступному році?)


Четвертий клас знаменує собою початок нового вікового етапу в житті школярів — молодшого підліткового віку, відповідно до якого всі питання, що стосуються усвідомлення, оцінки, ставлення до своїх особистісних якостей переживаються з особливою гостротою й емоціями. У рефлексивній частині «Щоденника» діти зустрічаються із вже знайомими питаннями, але обговорення їх у 4-му класі значно відрізняється від торішнього. Має сенс, обговорюючи планування завдань на чверть або написання листа Дідові Морозові і його відповідь, порівняти роботи дітей з аналогічними роботами у 3-му класі. (Для вчителя це не буде важко, оскільки «Щоденники» зберігаються в школі.) Можна обговорити в процесі порівняння питання типу: «Як змінилися мої сьогоднішні завдання порівняно з торішніми», «Які завдання нашому класу вдалося вирішити торік, а які «перейшли» з нами до 4-го класу», «Чому є проблеми, які ростуть із нами» тощо. Звичайно учні залюбки зустрічаються із собою торішніми. Така робота підкреслює для дітей динаміку їхнього дорослішання, сприяє формуванню позитивного мислення.


Обговорюючи загальнокласні завдання на чверть, можна організовувати обговорення в групі — спочатку визначити завдання фронтально, а потім запропонувати групі розробити й представити класу шлях розв’язання якогось одного з них. Це може бути робота не одного уроку. Діти протягом тижня можуть обговорювати й оформляти, готувати до «захисту» проект свого рішення. Такі групові проекти, вивішені на стендах, протягом чверті є регуляторами діяльності дітей, своєрідним статутом, опредмеченою, матеріалізованою системою цінностей класу.


Поряд зі знайомими питаннями для осмислення пропонуються й зовсім нові, глибокі, відповідні до віку. На них і на організації їх обговорення ми зупинимося детальніше.


Друге заняття називається «Спасибі, друзі, що ви є». (Теми занять умовні, більшою мірою придумані для вчителя, ніж для дітей і слугують йому орієнтиром. Тому повідомляти тему занять учням не має сенсу. Краще наприкінці заняття запропонувати самостійно її назвати.)

Після обговорення питань, запропонованих у «Щоденнику», дітям пропонується протягом 5—7 хвилин «накидати» психологічний портрет когось із однокласників. Бажано пояснити дітям, що зміст психологічного портрета виключає опис зовнішності, що найголовніше в цій роботі — перелічити 10—12 рис характеру, звичок, особливостей, здібностей, властивих задуманій людині. Потім кожний зачитує свій опис, а інші вгадують. Цілком можливо, що один портрет підходитиме кільком дітям. Учень, який вважає, що він упізнав загаданого, аргументує свій вибір: «Мені здається, що цей портрет підходить ще й до…, тому що він теж …». Людина, яка вважає, що це стосується також і її, може сказати: «Я думаю, що мене це теж стосується, тому що я також …». Такі збіги тільки підкреслюють нашу схожість, але велике значення в цій роботі має знаходження найхарактерніших рис кожної дитини. Важливо, щоб діти, роблячи опис, позначали не тільки позитивні якості, щоб критичність також мала місце.

Кожний учень заносить свій опис у «Щоденник» тієї людини, яку він описував. Якщо хтось із дітей залишився без опису, має сенс скласти колективний й занести його в «Щоденник».

Підсумком цього заняття є розмова про те, що було важливим для кожного на цьому занятті; що вдалося зрозуміти або над чим корисно замислитися; що вдалося довідатися про себе.


Заняття «У мене є сила, і я в неї вірю». Дітям пропонується продумати відповідь на запитання: «Які в мене є сильні сторони, що я люблю в собі найбільше, що допомагає мені у важку хвилину». Можна відзначати й ті позитивні якості, яких діти ще не мають, але вважають бажаними для себе, які вони хочуть у собі виробити. Варто запропонувати дітям записати свої сильні сторони, наприклад, в одній квітці, а ті, яких вони хочуть набути — в іншій. (Бажано, щоб діти вибрали самостійно близькі собі образи, а не користувалися квітами, запропонованими вчителем). Після цього кожна дитина (тільки за бажанням) розповідає про свої сильні сторони й про якості, якими хотіла б володіти.

Під час підбиття підсумків заняття ключовим є запитання: «Навіщо потрібно знати свої сильні сторони?».


Гра «Бадмінтон» продовжує роботу з осмислення особистісних якостей. Вона проводиться з питань «Щоденника». Після роботи кожна дитина розповідає про свої спостереження. Можна скласти загальну таблицю, що продемонструє якості-антиподи, допоможе намітити шлях саморозвитку.

Підсумком є традиційні рефлексивні запитання: «Що було корисним?», «Що вдалося зрозуміти?», «Над чим ще потрібно подумати?» тощо.


Робота над темою «Відверто кажучи» вимагає попередньої підготовки вчителя. Необхідно заготовити картки. Кожного виду карток має бути по кілька штук. Кожна картка містить незакінчене речення. Можливо, учитель вважатиме за необхідне змінити або доповнити зміст карток відповідно до особливостей класу. Діти почергово беруть картки. Учень проговорює відповідь, записує її на картці й вклеює у «Щоденник».

Приблизний зміст карток:

Мені подобається, коли навколишні мене...

Мені дуже хотілося б забути...

Мені найбільше хочеться...

Мені буває соромно, коли...

Я дуже злюся, коли...

Мені особливо приємно, коли мене...

Я знаю, що це дуже важко, але однаково я...

Я дуже задоволений собою, коли...

Навіть коли мені дуже сумно, я однаково...

Іноді люди не розуміють мене, тому що я...

Я впевнений, що...

Мої батьки...

Мої друзі...


Тема спілкування особливо актуальна для підліткового віку. Обговорення питання «Чи вмію я спілкуватися» допоможе дітям зрозуміти, що таке спілкування й що найбільше цінується в спілкуванні.

Робота ведеться за запропонованими питаннями. Фронтально складається список якостей (наприклад: уміння слухати, увічливість, уміння переконувати, спостережливість, щиросердність, доброта, уміння співпереживати, чесність, упевненість у собі, енергійність). Важливо, щоб діти чітко обґрунтовували вибір тої чи іншої якості. Потім проводиться самооцінювання. Оцінювання однокласників (повне чи часткове) проводиться тільки за бажанням.


Можна на наступному занятті або в позакласній роботі запропонувати дітям кілька популярних тестів на дану тему. Четвертокласники завжди жваво відгукуються на таку пропозицію, оскільки інтерес до самопізнання, саморозуміння є характерною рисою підліткового віку.


Заняття на тему «Гарячий стілець — 1» полягає в наступному. Діти згадують історії, у яких вони поводилися неправильно, за які їм зараз соромно, які вони ніколи не хотіли б повторювати, і замальовують їх у «Щоденнику». Усі сідають у коло, а той, хто розповідає історію, сідає на стілець у центрі кола.

Після розповіді діти пропонують варіанти бажаного поводження, якщо це необхідно. Якщо дозволяє рівень класу, можна запропонувати учням розповісти про ситуацію, у якій вони вже виявлялися або перебувають зараз, коли вони не знають, як правильно вчинити. У такому випадку учні разом обирають спосіб поведінки і, якщо це необхідно, програють його.

На закінчення, крім традиційних рефлексивних запитань, ставляться запитання типу: «Що ти відчував, сидячи на «гарячому стільці»?», «Чи допомогли тобі поради товаришів?».


«Гарячий стілець — 2» вимагає великої акуратності й делікатності. Це заняття варто проводити тільки у випадку високої готовності класу (довіра між дітьми, доброзичливість, відсутність агресії). Це класичний варіант «Гарячого стільця», коли в середину кола на стілець сідає людина, а діти називають всі її позитивні й негативні якості. Після цього той, хто сидить у колі, має право на відповідь. Він дякує всім за висловлене й заперечує, якщо із чимось не згодний. Фраза для незгоди вибудовується приблизно так: «Спасибі, я врахую твою точку зору, але мені здається, що жадібність — не моя якість» і т.д. Заготовки для таких фраз варто написати на дошці, щоб розмова вийшла коректною.

Важливо, щоб учитель докладно розповів дітям правила, щоб не висловлював ніяких оцінних суджень щодо тієї чи іншої дитини. Бажано, щоб у класі склалася така атмосфера, у якій кожна дитина захотіла б посидіти на «Гарячому стільці». Добре, якщо у вчителя теж виникне таке бажання.

Підсумковий рефлексивний твір «Який я?» проводиться за наступним планом:

— Хто я такий?

— Що в мені гарного, а що поганого?

— Що мене цікавить?

— Чого я навчився й чого хочу навчитися?

— Що я думаю про своє майбутнє?

— На кого я хочу бути схожим?

— Що змінилося в моїх стосунках з однокласниками порівняно з минулим роком?


Підбиття підсумків дня також є важливою частиною роботи зі «Щоденником» у 4-му класі. Змінюється тільки форма їх фіксації. Пропонований варіант придуманий самими дітьми й полягає в наступному. Діти малюють коло, яким позначається поточний день, і ділять його на дві частини. Одна із частин символізує навчальну складову дня, а інша — міжособистісні стосунки. Частини кола можуть бути як рівними, так і нерівними. Це залежить від того, який аспект шкільного життя (навчальний або спілкування) був більш важливим для дитини протягом дня. Частина кола, що позначає навчальний процес, зафарбовується червоним кольором. Частина, що відповідає міжособистісним стосункам, зафарбовується жовтим кольором. Кожна частина кола, у свою чергу, також ділиться на дві частини, залежно від того, наскільки дитина задоволена собою як учнем чи як другом. Ступінь задоволеності собою позначається знаками «+» або «–». На великому колі малюється маленьке, що відбиває конфліктність минулого дня. Якщо дитина не сварилася ні з ким, то залишає маленьке коло незафарбованим. Зафарбовується коло зеленим кольором залежно від ступеня конфліктності дня з погляду дитини. Таким чином, минулий день з’являється перед дитиною у вигляді моделі, що відображає всі основні аспекти шкільного життя. Колективне обговорення проводиться так само, як і в 3-му класі.


Підсумкова рефлексія року відбувається аналогічно до занять, проведених у 1-му, 2-му, 3-му класах.


Хотілося б нагадати, що запропонований «Щоденник росту» є всього лише спробою (хоча й експериментально перевіреною та науково обґрунтованою) створення інструмента, що об’єктивує для дитини власні зміни. Можливо, не все запропоноване в ньому буде прийнятним для інших класів. Важливо, щоб учитель зрозумів головну мету описаної роботи і, можливо, спробував створити свої власні засоби, придумані ним самостійно або разом з дітьми.

Категорія: Практика розвивального навчання | Додав: ОленКа (15.01.2010)
Переглядів: 875 | Теги: самозміна, рефлексія, щоденник росту | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]