Головна » Статті » Практика розвивального навчання

Цикл уроків з теми "Речення" (3 клас). Урок 1.
  // Інноваційні технології в початковій школі. – К. : Шк. світ, 2008. – С. 75–86.
 
Речення
Українська мова. 3 клас
 
  Л. І. Тимченко, методист Центру психології і методики розвивального навчання, м. Харків.
 
  УРОК 1.
 
  Тема. Граматичний і змістовий зв'язок слів у складі речення.
 
  Мета: відновити в пам'яті учнів те, що слова в реченні мають бути зв’язані за змістом і граматично.
 
  Тип уроку: розв’язання окремих задач.
 
 
  ХІД УРОКУ
 
  I. Створення навчальної ситуації.
 
  Перевірка домашнього завдання. Повторення правил запису діалогу.
 
  Уч.: Почнемо урок з перевірки домашнього завдання. Що потрібно було зробити вдома?
  Д.: Записати діалог із казки «Колобок». Поставити розділові знаки на початку і наприкінці речень.
  Уч.: Усі впоралися із завданням? Зараз перевіримо. Але я вам запропоную інший діалог. Прочитайте запис на дошці.
  Мамо дай мені свою ручку, я уроки робитиму
  А чому ти не хочеш писати своєю
  Та моя ж помилки робить
 
  Уч.: Зрозуміли, хто розмовляє? Чому ця розмова викликала у вас посмішку?
  – Перевірте, чи все на дошці записано правильно. Олю, вийди до дошки, розстав пропущені розділові знаки.
  – Оцініть роботу Олі. Чи є до неї запитання?
  Д.: Олю, скажи, будь ласка, чому після слова мама ти не поставила кому, адже це звертання!
  – Олю, мені здається, що останню репліку треба вимовляти з особливим почуттям. Це окличне речення: наприкінці потрібен знак оклику. Ти згодна зі мною?
  Уч. Дійсно, ця репліка потребує окличної інтонації. Підніміть руки, хто поставив після неї знак оклику.
  – А тепер скажіть, які речення за метою висловлювання містить цей діалог? Прочитайте його за особами. (Викликає двох учнів.)
 
  II. Розв’язання окремих задач.
 
  Відновлення граматичних і змістових зв’язків у деформованих реченнях.
 
  Уч.: Перш ніж продовжити нашу роботу, трохи відпочинемо – пограємо в гру «Нісенітниця». Будуть грати ведучий і три команди по шестеро учнів. Ведучою буду я. На смужці паперу ви записуватимете відповідь на одне з моїх запитань. Наприклад, я ставлю перше запитання: де?  Один учень із групи записує будь-яке слово, що може бути відповіддю на це запитання, і загортає смужку так, щоб інші не бачили, що він написав. Потім передає смужку іншому члену команди, той пише відповідь на наступне запитання (демонструє зразок виконання).
 
  Учні об’єднуються в команди. Учитель послідовно ставить запитання: коли? який? хто? як? що робить? де?
  Діти по черзі пишуть відповіді на кожне з них. Після того, як усі дадуть відповіді на запитання, гра закінчується.
  Учні розгортають смужки і читають, що у них вийшло. Потім кожна група на дошці записує результат гри.
  1-ша група: Уранці залізний жаба весело кукурікає у річці.
  2-га група: Сьогодні шкільний тигр швидко співає у літаку.
  3-тя група: На канікулах синій хлопчик весело позіхає в небі.
 
  Уч.: Чому вам було смішно читати те, що склали? Чому вийшла нісенітниця? Чому не вийшли речення?
  Д.: Ми не знали, що пише інший.
  Уч.: Як кожен із вас відповів би на мої запитання, коли б було все відомо? Напишіть, який запис вийшов би тоді.
 
  Кожна група виправляє «нісенітницю», речення, що вийшли, записують у зошитах і на дошці.
  1-ша група: Уранці зелена жаба весело кумкає у річці.
  2-га група: Сьогодні шкільний хор добре співає на концерті.
  3-тя група: На канікулах сусідський хлопчик весело грає у дворі.
 
  Уч.: (звертається до представників групи). Чому слово залізний замінили словом зелена?
  Д.: Слово залізний не підходить за змістом, а слово зелена підходить – жаби бувають зеленими або коричневими.
  Уч.: Якими ще словами можна було замінити це слово?
  Д.: Велика, маленька.
  – А можна словом червона або біла, бувають і такі жаби, я читав.
  – Страшна, витрішкувата.
  Уч.: Який висновок можна зробити?
  Д.: Слова в реченні повинні бути пов’язані за змістом.
  Уч.: Чудово. Але прикметник залізний – чоловічого роду, а ви його чомусь замінили прикметником жіночого роду: зелена?
  Д.: Не буде складно: зелений жаба.
  – Іменник жіночого роду, значить і прикметник повинен бути жіночого роду.
  Уч.: Чому прикметник чоловічого роду шкільний не змінили на жіночій рід?
  Д.: Тому що тоді не буде зв’язку між іменником і прикметником.
  Уч.: Який зв’язок буде порушено?
  Д.: Граматичний, бо всі граматичні значення прикметника залежать від значень іменника.
  У.: Чому слово кукурікає замінили словом кумкає?
  Д.: Воно не підходить за змістом: жаба не може кукурікати.
 
  У такій самій послідовності аналізуються речення другої і третьої груп.
 
  У.: Який висновок можна зробити? Як повинні бути пов’язані слова в реченні? (За змістом і граматично.)
  – Чи знали ви про це раніше? (Звичайно). Тепер змогли ще раз переконатися в цьому.
 
  III. Підсумок уроку.
 
  Уч.: Що нам вдалося сьогодні повторити?
  Д.: Що слова можуть зв’язуватись між собою за змістом і граматично.
  – Якщо слова не будуть зв’язані ні за змістом, ні граматично, не вийде речення.
  Уч.: Вдома складіть три речення, різних за метою висловлювання і за емоційним забарвленням. Використайте слова з орфограмами, що не перевіряються. Підкресліть ці слова.
  – Чи всім зрозуміло, яке завдання треба виконати вдома? Повторіть його.
Категорія: Практика розвивального навчання | Додав: ОленКа (11.01.2010)
Переглядів: 3387 | Теги: українська мова, 3 клас, урок розв’язання окремих задач, речення | Рейтинг: 3.0/3
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]