УРОК 1.

 

  Тема. Граматичний і змістовий зв'язок слів у складі речення.

 

  Мета: відновити в пам'яті учнів те, що слова в реченні мають бути зв’язані за змістом і граматично.

 

  Тип уроку: розв’язання окремих задач.

 

 

 

 

  Уч.: Почнемо урок з перевірки домашнього завдання. Що потрібно було зробити вдома?

  Д.: Записати діалог із казки «Колобок». Поставити розділові знаки на початку і наприкінці речень.

  Уч.: Усі впоралися із завданням? Зараз перевіримо. Але я вам запропоную інший діалог. Прочитайте запис на дошці.

  Мамо дай мені свою ручку, я уроки робитиму

  Уч.: Зрозуміли, хто розмовляє? Чому ця розмова викликала у вас посмішку?

  – Перевірте, чи все на дошці записано правильно. Олю, вийди до дошки, розстав пропущені розділові знаки.

  – Оцініть роботу Олі. Чи є до неї запитання?

  Д.: Олю, скажи, будь ласка, чому після слова мама ти не поставила кому, адже це звертання!

  – Олю, мені здається, що останню репліку треба вимовляти з особливим почуттям. Це окличне речення: наприкінці потрібен знак оклику. Ти згодна зі мною?

  Уч. Дійсно, ця репліка потребує окличної інтонації. Підніміть руки, хто поставив після неї знак оклику.

  – А тепер скажіть, які речення за метою висловлювання містить цей діалог? Прочитайте його за особами. (Викликає двох учнів.)

 

 

  Уч.: Перш ніж продовжити нашу роботу, трохи відпочинемо – пограємо в гру «Нісенітниця». Будуть грати ведучий і три команди по шестеро учнів. Ведучою буду я. На смужці паперу ви записуватимете відповідь на одне з моїх запитань. Наприклад, я ставлю перше запитання: де?  Один учень із групи записує будь-яке слово, що може бути відповіддю на це запитання, і загортає смужку так, щоб інші не бачили, що він написав. Потім передає смужку іншому члену команди, той пише відповідь на наступне запитання (демонструє зразок виконання).

 

  1-ша група: Уранці залізний жаба весело кукурікає у річці.

  2-га група: Сьогодні шкільний тигр швидко співає у літаку.

  3-тя група: На канікулах синій хлопчик весело позіхає в небі.

 

  Уч.: Чому вам було смішно читати те, що склали? Чому вийшла нісенітниця? Чому не вийшли речення?

  Д.: Ми не знали, що пише інший.

  Уч.: Як кожен із вас відповів би на мої запитання, коли б було все відомо? Напишіть, який запис вийшов би тоді.

 

  Кожна група виправляє «нісенітницю», речення, що вийшли, записують у зошитах і на дошці.

  1-ша група: Уранці зелена жаба весело кумкає у річці.

  2-га група: Сьогодні шкільний хор добре співає на концерті.

  3-тя група: На канікулах сусідський хлопчик весело грає у дворі.

 

  Уч.: (звертається до представників групи). Чому слово залізний замінили словом зелена?

  Д.: Слово залізний не підходить за змістом, а слово зелена підходить – жаби бувають зеленими або коричневими.

  Уч.: Якими ще словами можна було замінити це слово?

  Д.: Велика, маленька.

  – А можна словом червона або біла, бувають і такі жаби, я читав.

  – Страшна, витрішкувата.

  Уч.: Який висновок можна зробити?

  Д.: Слова в реченні повинні бути пов’язані за змістом.

  Уч.: Чудово. Але прикметник залізний – чоловічого роду, а ви його чомусь замінили прикметником жіночого роду: зелена?

  Д.: Не буде складно: зелений жаба.

  – Іменник жіночого роду, значить і прикметник повинен бути жіночого роду.

  Уч.: Чому прикметник чоловічого роду шкільний не змінили на жіночій рід?

  Д.: Тому що тоді не буде зв’язку між іменником і прикметником.

  Уч.: Який зв’язок буде порушено?

  Д.: Граматичний, бо всі граматичні значення прикметника залежать від значень іменника.

  У.: Чому слово кукурікає замінили словом кумкає?

  Д.: Воно не підходить за змістом: жаба не може кукурікати.

 

  У такій самій послідовності аналізуються речення другої і третьої груп.

 

  У.: Який висновок можна зробити? Як повинні бути пов’язані слова в реченні? (За змістом і граматично.)

  – Чи знали ви про це раніше? (Звичайно). Тепер змогли ще раз переконатися в цьому.

 

 

  Уч.: Що нам вдалося сьогодні повторити?

  Д.: Що слова можуть зв’язуватись між собою за змістом і граматично.

  – Якщо слова не будуть зв’язані ні за змістом, ні граматично, не вийде речення.

  Уч.: Вдома складіть три речення, різних за метою висловлювання і за емоційним забарвленням. Використайте слова з орфограмами, що не перевіряються. Підкресліть ці слова.

  – Чи всім зрозуміло, яке завдання треба виконати вдома? Повторіть його.